Сьома і остання передсоборова зустріч на тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» відбулася 24 червня у смт Козова. Священики та миряни Козівського, Козлівського та Бережанського деканатів Тернопільсько-Зборівської архиєпархії слухали доповіді та обговорили, яким чином оживити парафії УГКЦ.

Літургію в храмі Верховних апостолів Петра і Павла очолив о. Віталій Козак, архиєпархіальний координатор стратегії розвитку УГКЦ, спільно із деканом Козівським о. Романом Рокецьким та деканом Козлівським о. Роман Гуком. Вірним було представлено пастирське послання владики Василя (Семенюка) з нагоди зібрання.

Відтак у приміщенні музичної школи смт Козова із вступним привітальним словом звернувся декан Козівський о. Роман Рокецький. Він зокрема сказав: «Ми, духовенство разом із мирянами, повинні освячувати себе та інших. Бог нас кличе жити життям достойним Господа, зробити все, що сподобатися Богові. Бажаю всім нам сповнитися силою Святого Духа, щоб по цій зустрічі ми понесли світло Христа у нашу парафіяльну родину».

Отець Віталій Козак дав вступні зауваження, пояснив мету заходу, шість складових живої парафії (Боже Слово і катехизація, Літургія і молитва, служіння ближньому, екологія і Церква, молодь і Церква, мирянські рухи): «Стратегія, над якою працюємо, не є короткострокова, а розрахована на довгу перспективу, до 2020 року. Маємо наростити потенціал, зрозуміти, якою ми хочемо бачити нашу Церкву. Ця зустріч є для того, щоб почути голос парафії. Жодна парафія не залишиться без можливості сказати своє слово».

Опісля присутні переглянули короткометражний документальний фільм мультимедійної студії «Свічадо» під назвою «Жива парафія», а в час між доповідями вихованці музичної школи представили декілька музично-вокальних творів.

Отець Михайло Бугай, декан Бережанський, виголосив доповідь на тему «Слухати Голос Божий – змінювати, зміцнювати, вдосконалювати власний розум». Священик говорив про потребу читання Святого Письма та пізнання істин, які воно містить. «Маємо визнати, що хоч і Слово Боже в нашому житті звучить часто, але не «щедро», тобто замало, не настільки, наскільки є воно є потребою для нашого духовного життя. «Щедро» - це не тільки часто і багато, але ще й свідомо – тобто до кінця, більш зрозуміло».

Священик переконаний, що «саме через Боже Слово ми пізнаємо Христа, зустрічаємося з Ним і входимо у живі відносини, які мають позитивний вплив на нас, а через нас на наше оточення, наших ближніх і не тільки тих, хто є нашими однодумцями, а й на тих, хто вважає нас своїми противниками».

«Видимі і невидимі плоди через живе Слово роблять нас спокійними, урівноваженими, тобто людьми віруючими і, за будь-яких обставин життя, щасливими тут, в цьому світі... Маємо визнати про те, без чого віра наша взагалі неможлива, як урожай неможливий без зерна, так неможлива віра без Святого Письма – Слова Божого». Доповідач підсумував, що читання Святого Письма – це найкраща катехизація і керигма, яку ми можемо і мусимо організувати для оживлення наших християнських громад.

Отець Василь Онищук, сотрудник храму Пресвятої Трійці міста Бережани, представив доповідь «Молюся та іду до Причастя, щоб жити». Священик назвав молитву та Святу Літургію найважливішими середниками для духовного життя людини. «Сьогодні багато людей досвідчують, що молитва, окрім освячення душі і її спасення, допомагає в лікуванні тіла. Тому дуже добре заохочувати людей до оздоровлення душі і тіла через молитву і Євхаристію. Молитва, а зокрема Євхаристія, є для нас життям…, бо єднає людей з Богом і також один з одним. Святий Іван Золотоустий говорив: «Коли Бога поставити в центр нашого життя, то, наближаючись до Нього, ми також наближаємось один до одного».

Доповідач підкреслив, що «через Євхаристію ми стаємо братами і сестрами. Брат і сестра є той, в кого тече рідна кров. І ось коли ми причащаємось Тілом і Кров’ю Ісуса Христа, то в нас починає текти Його кров, Його життя. Це і робить нас братами і сестрами... Брати і сестри сидять за одним столом. Приймаючи трапезу, відкриваються більше один до одного і тим більше себе впізнають. Свята Літургія - це трапеза, спільний стіл, гостина. Тому на Святій Літургії центром є стіл, тобто жертовник, на якому міститься небесна їжа… Євхаристія – спільний стіл гостини, а не бар, до якого заходить людина; поїла, майже нікого не зауважила і пішла. На Літургії ми бачимо інших людей, ми вступаємо з ними в спільноту і творимо одне».

Отець Михайло Забанджала, адміністратор храму Успіння Пресвятої Богородиці смт. Козова, говорив на тему дияконії (служіння ближньому). На його думку, справа служіння людині та любові до ближнього закорінено у законі, згідно якого Бог сотворив цей світ, та є суттю нашої християнської віри. «Ця біблійна вкоріненість дияконії впродовж століть розквітла у величне дерево різноманітних дарів та способів допомоги ближнім, а особливо хворим, вбогим та знедоленим, у Церкві Христовій. Починаючи від призначення дияконів у першій громаді учнів, Церква створила потужну мережу установ і організацій, які на всіх рівнях суспільного життя покликані дбати про потребуючих».

Доповідач розповів про особливості душпастирської піки над престарілими, одинокими та хворими людьми, немічними та інвалідами, дітьми-сиротами та дітьми із неблагополучних родин; здійснив перелік благодійних закладів та установ на території Козівського деканату. Окремо було наголошено, щоб парафія повинна свою працю та матеріальні блага спрямовувати на служіння ближньому у потребі. «Потребуючих повинні ми шукати, а не вони нас», - підсумував отець.

Пані Марія Сидор виголосила доповідь на тему «Мирянське свідчення Христа».Доповідач вважає, що «продовжити розпочату Ісусом справу покликані кожен з нас. Наше завдання наповнити парафії місійним духом. Бути місійною парафією не обов’язково означає, що її члени щодня виходять на центральну площу міста чи стають перед храмом і починають проповідувати. Місійна парафія є місцем привітним і гостинним для своїх і чужих. Її члени сяють світлом євангельського благочестя, вміють сказати кожному добре слово, є людьми молитви, дають приклад чесного боговгодного життя, є світилами добрих діл…»

«Найпростіша проповідь, до якої треба заохочувати кожного віруючого християнина – це зробити на собі знак хреста, проходячи попри храм, на початку подорожі, перед їжею тощо і так нагадувати собі й іншим про Божу присутність».

Доповідач наголосила, що «у парафіяльній спільноті треба жити так, щоб вона була знаком євангельської радості і життя в Бозі. Остаточно місійний дух виражається у всій діяльності церковної громади, бо коли вона є знаком Божої присутності у світі, вона сама собою проповідує Добру Новину. Свідоцтво віри повинно йти від кожного особисто чи від групи людей – у навчальних закладах, на робочому місці, в політиці, економіці... Християни завдяки своїй вірі повинні бути «п’ятим Євангелієм» у світі, тобто бути святими. Сучасне суспільство потребує святих лікарів, учителів, політиків, бізнесменів...»

Вкінці Марія Сидор проаналізувала діяльність молодіжних та волонтерських організацій, які дають у сучасному світі яскраве свідчення Христового Євангелія, вказала специфіку діяльності волонтерської спільноти «Іскра любові», що діє при Архикатедральному соборі Тернополя.

Отець Олег Довбенко, адміністратор парафії с. Яструбово Козлівського деканату, представив доповідь на тему «Духовний екуменізм – необхідний елемент справжнього екуменізму». На початку промови доповідач підкреслив: «Ми віримо в Бога, який є водночас і Один, і Спільнота: Отець, Син Святий Дух. Все, що говоримо про любов і єдність христянської спільноти, випливає з нашого розуміння Святої Тройці: Бог є Любов і Спільнотою Сопричастям Любові, і тому головна характеристика Христової Церкви – це єдність у любові».

Священик підкреслив невід’ємність любові у відносинах між послідовниками Ісуса Христа: «Справді, лише любов’ю ми зможемо відсіяти зі спадщини минулого негативні моменти, прибрати нагромаджені перед нами перешкоди і повністю відновити братську довіру одне до одного, взаємоповагою створюючи нову ментальність – усвідомлення нашої близькості – та безпечно і надійно відтворюючи нашу єдність в Ісусі Христі, який є Головою Церкви».

Вкінці доповідач підсумував: «Осягнення християнської єдності залежить не від сили та здібностей людей, а лише від милосердного та люблячого Бога». Він виділив молитву, як допомога на шляху до очікуваної єдності, а сучасний екуменічний рух, як такий, що допомагає Церквам осягнути цю мету. «Відсутність єдності виразно противиться волі Ісуса Христа, є згіршенням для світу та шкодить проповідуванню Доброї Новини – Євангелію. Це у свою чергу вимагає від усіх християнських Церков надзвичайної відданості та праці, щоб бажана єдність набирала більш видимих форм неподіленої та єдиної колись Христової Церкви».

Передсоборовою зустріччю Козівського регіону завершився другий етап приготування духовенства та вірних Тернопільсько-Зборівської архиєпарії до Всецерковного Собору, який відбудеться у 2015 році в Івано-Франківську. Третій етапом цього приготування стане, власне, Архиєпархіального Собору на тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», який відбудеться 11-12 жовтня у Тернополі та Зарваниці. Усі напрацювання та пропозиції на сьогодні є прийняті до уваги та опрацьовуються і кінцево будуть представлені на Всецерковному Соборі (VI-ій Сесії Патріаршого Собору УГКЦ).

Нагадуємо, що перший етапом приготування були парафіяльні наради, які відбулися з 27 квітня по 8 червня в усіх парафіях Тернопільсько–Зборівської архиєпархії. Другий етап тривав з 8 по 24 червня. Засідання у семи регіональних округах відбулися у такому порядку: 12 червня у Хмельницькому (засідали Хмельницький та Кам’янець-Подільський деканати), 14 червня у Тернополі (засідали Центральний та Східний деканати міста Тернополя), 19 червня у Зарваниці (засідали Теребовлянський, Микулинецький та Зарваницький деканати), 20 червня у Березовиці (засідали Великобірківський, Великоглубочанський та Великоберезовицький деканати), 21 червня у Підволочиську (засідали Підволочиський та Збаразький деканати), 23 червня у Зборові (засідали Зборівський, Залозецький та Озернянський деканати) та 24 червня у Козові (засідали Козівський, Бережанський та Козлівський).

Усі публікації щодо підготовки та перебігу Архиєпархіального собору можна знайти у рубриці "Собор Тернопільсько-Зборівської архиєпархії "Жива парафія...", що розміщена на нашому сайті та постійно оновлюється.