У Львові відбувся Міжнародний Семінар щодо гідності людей праці
  • Втр, 24/03/2015 - 15:26

23-24 березня 2015 року за сприянням Всеукраїнського об′єднання солідарності трудівників ВОСТ «ВОЛЯ» у Львові відбувся Міжнародний Семінар на тему «Роль християнських профспілок у подоланні головного виклику 21-го століття – наступу на гідність людей праці». Участь у заході взяла Комісія УГКЦ Справедливість і Мир.

Семінар розпочався із молитви та благословення на плідну працю його учасників, серед яких, окрім українських представників, були також гості з Данії та Польщі. Серед порушених і розглянутих тем Семінару були «Від християнської антропології до сучасної профспілки», «Діяльність Міжнародної Організації Праці (МОП) і NSZZ “Solidarnos’c’” у захисті гідності людей праці», «Справедливе законодавство як основа забезпечення гідності працівників і громадян», «Відстоювання гідності людей праці, зайнятих у неформальному секторі економіки» і ін..

Заступник голови Комісії УГКЦ Справедливість і Мир о. Олег Лука представив учасникам тему «Важливість соціального вчення Церкви для суспільства у світлі гідності людської особи та гідності праці». Запропонувавши на початку присутнім розуміння понять євангелізації та соціального вчення, доповідач зосередив увагу на головні проблеми, пов′язані із працею сьогодні. Наводячи аргументи документу святого папи Івана Павла ІІ «Laborem exercens» про важливість належної пошани до людської особи, представник Комісії зосередився на проблемі нашого часу, яка виражається у так званій «економістичній логіці» – зведенні особи до обмеженого виміру «працівника» із втратою першості людини та до механічності «праці» із втратою першості при цьому спільного блага.

Серед викликів нашого часу у сфері праці, о. Олег Лука навів, у контексті соціального вчення Церкви, наступні:

- Процес дематеріалізації, де роль солідарності поміж працівниками, знання, досвід, моральні характеристики відіграють суттєву роль поряд із самим процесом виконання роботи;

- Елемент непередбачуваності, де має місце, особливо сьогодні, розвиток технологій, креативність, свобода та відповідальність людини;

- Потреба творення нової моделі стосунків у світлі глобалізації, реструктуризації промисловості, проблеми безробіття;

- Вирішення дуалізму «цілі і засоби», де у ділянці політики переважає зміцнення влади, у ділянці економіки максимізація прибутку, а в науці результати досліджень і ці стремління йдуть часто у протиріччя із поняттям та реалізацією спільного блага у суспільстві. Саме про це роздумує і дає практичні поради папа Венедикт XVI у документі «Caritas in Veritate».

Щодо практичних ініціатив, то заступник голови Комісії УГКЦ Справедливість і Мир навів деякі із загальної діяльності церковної інституції, в якій працює. Серед них, особливе місце посідає просвітництво та виховання. Комісія зокрема в минулому році здійснила для цього видання книги папи Венедикта XVI «Місце Бога у світі. Влада, політика закон», також випуск Нового Документу Комісії «Виховання мирян до суспільно-політичного життя», в якому одним із найбільших розділів є «сфера праці» у світлі соціального вчення Церкви, також праця над випуском відео-дисків «Соціальна доктрина Церкви: навчання надії для молоді», в яких представлені будуть тематики спільного блага, гідності людської особи, економічні та політичні процеси, праця і ін. у світлі вчення Церкви.

Серед критеріїв втілення ініціатив у сфері праці доповідач назвав «принцип братерства», про який описує у посланні до Филимона апостол Павло. Щодо місць плекання християнського розуміння гідності праці та працівників, є безперечно, парафії, також організації, професійні об’єднання, як середовища для християнського виховання та зросту. Що ж до самого поняття праці, то його значення вичерпно подає Документ – Компендіум Соціальної Доктрини Церкви (п.287), чим допомагає у її християнському вираженні та практичному втіленні: «Праця – це основне право і благо для людства; вона корисна і гідна людини, адже становить відповідний засіб вираження й утвердження людської гідності. Церква вчить, що праця цінна не лише тому, що вона має особистісний характер, а й тому, що їй притаманний характер необхідності. Праця необхідна, щоб створити й утримувати родину, щоб набути права власності, щоб зробити внесок у спільне благо людської родини».