«У нього було це велике бажання - і кожен може це досвідчити - щоб християнство було не лише на столах, а в житті», - владика Венедикт (Алексійчук) про ієрея Василя Поточняка
  • Чтв, 23/04/2015 - 16:40

Звертаючись до родини, усіх присутніх у храмі, владика Венедикт зосередив  увагу на слова, які ми ось уже другий тиждень співаємо: «Христос Воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував». 

«Яке право ми маємо співати ці слова, коли бачимо, що смерть забирає у всіх життя?», - запитує єпископ. На його переконання, смерть – це щось ненормальне, нелогічне в людському бутті. Вона ввійшла через гріх Адама і Єви.

Роздумуючи над цим, владика Венедикт заохотив присутніх подивитись на поставу нашого Спасителя. «Коли Лазар помер – Христос заплакав, так як і ми плачемо над нашими померлими. Але зі страждання Ісуса на хресті, через Його смерть і Воскресіння - людині смерть не страшна. Смерть – це народження до вічності», - продовжив проповідник.

Він  звернув увагу, що у церковному календарі ми святкуємо пам’ять святих у день їхньої смерті. Однак, на переконання владики Венедикта, до смерті треба бути готовим. «Саме тому Господь дає нам наше життя, єдине і неповторне, а ми так живемо, немовби жили вічно», - зауважив єпископ.

Відповіді на те, чому так сталося, немає, за словами владики Венедикта. «Це сталося для кожного з нас, які є в цьому храмі і поза стінами, щоби ми цінували наше життя, цінували кожну хвилину, яку нам Бог дає на нашій дорозі, кожну життєву ситуацію і обставини, бо саме в тих обставинах ми освячуємося, саме в тих обставинах ми наближаємося до вічності», - сказав єпископ.

Духовні надбання, які здобув за життя о. Василь, це той скарб, який він поніс у вічність. «Тож цінуймо ці хвилі життя, щоб ми могли з радістю увійти у вічність, і дякуймо Богові, що він дає нам таких синів, таких свідків віри, яким був о. Василь», - наголосив владика Венедикт.

«Він був людиною, мав недоліки, вади, як і кожен з нас, але в нього було це велике бажання - і кожен може це досвідчити - щоб християнство було не лише на столах, а в житті. Що кожному з нас бракує, щоб подібно жити?», - запитав єпископ.

«о. Василь свідчить для нас, щоб ми цінували наше життя, щоб ми прямували до тієї вічності, яка чекає кожного, бо це нікого з нас не мине. Смерть, зустріч з Богом - чекає. Хай Господь його прийме до своїх вічних осель», - такими словами попрощав єпископ новоперествленого ієрея Василія. 

Іванна Рижан