Під час Богослуження молилися за мир в Україні, а також за якнайшвидшу прославу Митрополита Андрея Шептицького серед лику святих.

У своїй проповіді владика Михаїл ― єпарх Сокальсько-Жовківський наголосив:

― Сьогодні ми стараємося творити пам’ять нашому великому Митрополитові Андрею ― велетню духа. Він жив духом Божим, який його надихав, давав йому можливості перейти через різного роду випробування, які на той час випадали на його долю, долю Церкви і українського народу.

Митрополит, керуючись євангельськими засадами, зумів, подолавши усі випробування, залишити нам спадщину ― свій незламний переможний дух і свою віру. Бо тільки віра його двигала. Іншої сили на землі немає, щоб всупереч усім силам світу пройти переможно. І це ми отримали, щоб сьогодні повсякчас свідчити про його віру, нашу віру, євангельську віру, якою апостоли втішалися. Катехизм є школою нашої віри, без якої ми ніде не знайдемо, де більше почерпнути Божої сили, ласки, розуміння на наше життя.

Єпископ також підкреслив, що Церкву Христову творять люди, об’єднані в Святому Дусі.

― Церква серед переслідування цього світу крокує історією, щоб явити у світ таїнство воскреслого Христа. “Не бійтеся, я переміг світ, я буду з вами повік”, ― ці слова є для нас запевнення, із яким ми можемо прийняти і уподібнитися до Христа, до наших апостолів, до нашого Митрополита. Щоб серед теперішніх наших умов знати, що всі ці загрози, які на нас нападають, але вистояти. Це наше з вами покликання, щоб далі свідчити силу нашої віри.

Окремо підкреслив:

― Наше завдання сьогодні ― переоцінити нашого Митрополита, який вчив нас розуміння Церкви, поглибити розуміння нашої держави, усвідомлення, що вона стоїть на любові до ближнього. Ми всі маємо стати захисниками нашої держави, нашої віри. Бо тільки з вірою можемо любити нашу державу, наших ближніх і зуміти любити ворогів. Це ― велика відвага. Маємо усвідомити, що своєю любов’ю, своїм прощенням їх переможемо. Без віри цього неможливо досягти.

― Ми отримали Боже запевнення ― “я вам даю мир”, ― продовжив владика Михаїл. ― А без прощення і любові не може бути миру. Хочу, щоб ми усі навчилися любити один одного, в таких затишних умовах, щоб та любов, яка може виразитися назовні дала нам відвагу любити наших ворогів. Святе Письмо говорить, що коли любиш ворога, то, наче вугілля сиплеш йому на голову. Тож маємо пропустити це через своє серце.

Владика переконаний, що для цього треба молитися.

― Митрополит Андрей промовляв: «дай мені мудрості прощення». Це є прорив великої, геройської, жертвенної любові. І нині Митрополит заслуговує на віковічну пам’ять, як провідник, за яким маємо йти.

На честь прослави його в цій молитві роздумуймо, щоб Господь дав знак нашого оздоровлення і зцілення:

Господи, Ісус Христе, наш Боже, задля прослави слуги Твого ― Митрополита Андрея Шептицького, на святих Твоїх престолах нашої Церкви, подай мені здоров’я душі і тіла. Всіх, хто вірить і молиться, звільни нас від хворобливої недуги, яку носимо в собі. І цілого мене оздорови, очисти і просити, щоб через це ми благословили Тебе нині і повсякчас і навіки вічні. Амінь.

Після завершення Святої Літургії Митрополит Ігор із єпископами помолився в крипті, де похований будівничий нашої Церкви.

― Молімося і просімо Господа, щоб приблизив час, коли нашого праведного Митрополита Андрея проголосять Блаженним. Також просімо за наших новомучеників, зокрема тих, які поховані в крипті цього храму. Нагадую, що в нашій Архиєпархії щовівторка постимо за перемогу в цій війні та за наших воїнів, ― наголосив наприкінці Митрополит Ігор, подякувавши усім, хто доєднався до Божественної Літургії.