Незвичайна експозиція в честь Дня міста Шептицького відкрилася у Львові просто неба. Поміж дерев Парку культури – напівпрозорі обличчя українських геніїв, котрим у свій час допоміг розвинути свій талант митрополит Андрей. Дивишся на ці портрети, а вони наче питають: а що ти знаєш про нас?

Софія Зарицька – українська художниця родом з Перемишля. Навчаючись у  дівочому ліцеї, зацікавилася мистецтвом, почала опановувати рисунок. Творче навчання продовжила у Львові (де її талант помітив митрополит Андрей Шептицький) на приватних уроках в Олекси Новаківського, а потім у Празі, в чеській академії мистецтв.

Вийшовши заміж за студента тієї ж академії, художника Петра Омельченка та закінчивши навчання, переїхала з чоловіком у Париж.  В 1928 р. Софія почала виставляти свої твори у престижному Салоні Незалежних. Згодом подружжя оселилося в містечку Шеннв'єр-сюр-Марн, що під Парижем.

Там Софія багато працювала, експонувала свої роботи у Львові, Празі, Берліні. Про неї писала українська і французька преса.

Критики відзначали чудові композиції, гарну технічну підготовку і свободу індивідуальності. Її твори зачаровують своєрідністю композиції, колоритом, динамічним, часом нервовим рисунком, а насамперед – настроєм, живим порухом душі. Улюблені персонажі – дівчата, жінки, діти.

Художник-імпресіоніст та педагог Олекса Новаківський народився на Вінниччині, а мистецьку освіту здобув, навчаючись в Одесі та у Краківській Академії красних мистецтв. Довгий час працював у с. Могила біля Кракова.

З 1913 жив у Львові, куди переїхав за допомогою митрополита Андрея. Новаківський, крім творчої роботи, займався і педагогічною діяльністю: мав надзвичайно багато учнів, в тому числі Софію Зарицьку.

Заснував за ініціативою Митрополита Андрея Шептицького у Львові мистецьку школу, що стала відомим осередком малярської культури у Західній Україні. Очолював факультет мистецтва Львівського (таємного) Українського Університету.

Серед його найкращих творів – "Автопортрет", портрет дружини ("Моя муза"), "Юрський собор", портрет Андрея Шептицького.

Гнат Хоткевич – український письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч.

Мало хто знає, що Гнат Хоткевич, котрий мав технологічну й залізничну освіту, розробив власний проект дизельного поїзда (1901) на 30 років раніше від американського аналога.

Ще будучи студентом, Хоткевич організував в селі Деркачах на Харківщині сільський театр. У студентські роки керував студентським театром в Харкові, що роз'їжджав по окраїнах Слобожанщини. Заснував перший в Україні робітничий театр, який протягом 3 років дав понад 50 вистав, переважно української класики, українською мовою.

За участь у керівництві політичним страйком зазнав переслідувань і був вимушений переїхати в Галичину, де згодом заснував (у с. Красноїлля тепер Івано-Франківської області) знаменитий Гуцульський театр. Гнатові Хоткевичу, коли той у 1906 році нелегально прибув до Львова, допоміг саме Андрей Шептицький.

Серед найвідоміших творів Хоткевича – історична п'єса "О полку Ігоревім" і тетралогія "Богдан Хмельницький", в останній частині якої Хоткевич, супроти офіційної концепції, засудив Переяславську угоду як акт, що призвів до поневолення України Росією.

Автор кількох десятків кіносценаріїв. а також близько 600 музичних творів – романсів, хорів, струнних квартетів, творів великого формату для бандури та оркестру бандур.

P. S. Серед геніїв української науки й культури, з якими в День міста Шептицького ближче познайомилися львів'яни – художник Модест Сосенко, письменник Богдан Лепкий, мовознавець митрополит Іван Огієнко, художниця Ольга Плешкан... Помандруй разом з нами парком, а якщо ти далеко від Львова – то вирушай в інтернет-пошуки. Відкрий їх сьогодні, як свого часу їх відкрив для себе владика Андрей!

Фото: Марта Зозуля