В суботу, 11 травня, біля австрійського містечка Блайбург Службою Божою за жертви комуністичного терору відзначено 68-му річницю Блайбурзької трагедії хорватського народу. Урочисте поминальне богослужіння очолив Архиєпископ і митрополит Сплітсько-макарський Марін Барішіч (Хорватія).

Перед початком богослужіння до присутніх від імені покровителів цьогорічного відзначення Блайбурзької трагедії  звернулися жупан Віровітицько-подравської жупанії (Хорватія)Томіслав Толушіч і віце-президент земельного парламенту Каринтії (Австрія) Йозеф Лобніґ.

У своїй проповіді Архиєпископ Барішіч наголосив, що десятиліттями приховувався Блайбурзький післявоєнний злочин комуністичної ідеології, однієї з трьох безбожних і злочинних ідеологій ХХ століття. «Істина визволяє, а темрява заковує в кайдани. Істина нам допомагає рости в людськості, мирі, примиренні, прощенні й очищенні національної пам’яті. Істина завжди перемагає, а темрява не приносить користі. Світло істини про Блайбурзьку трагедію потрібне не тільки заради поваги до її жертв, але й заради нас самих. Бо тільки Істина народжує нову людину і гуманізує суспільство», - відзначив Архиєпископ.

За матеріалами http://www.ika.hr/

Довідка «Католицького Оглядача»:

Події, що розпочалися біля австрійського містечка Блайбург 15 травня 1945 року ввійшли в історію під назвою «Блайбурзька різанина і Хресні дороги». Того дня британці видали Тітовим комуністичним югославським партизанам військових хорватських з’єднань та цивільних біженців, які попередньо здалися в полон британцям. Сербські шовіністи, які складали більшість Тітових партизан влаштували страшну різанину, як серед військовополонених, так і серед хорватських цивільних біженців. Тоді загинуло більше 100 тис. хорватів. Тих, хто пережив різанину в піших колонах югославські комуністи гнали аж на південь Сербії дорогою вбиваючи тих, хто знемагав від голоду і побоїв. Ці походи названо Хресними дорогами. Так після розпаду Югославії у 1991 році біля словенського міста Марібор розкопано поховання 70 тис. учасників Хресних доріг, біля словенського Дравоґрада у гробниці знайдено більше 70 тис. жертв. Всього на Хресних дорогах знищено 294 тис. хорватів, переважна більшість з яких не мала жодного відношення до злочинів усташів (хорватських фашистів). Історики вважають, що за 5 повоєнних років від комуністичного терору в Югославії загинуло більше 600 тис. хорватів.