Судово-медичні експерти відновили за формою черепа вигляд відомого францисканського святого – Антонія Падевського (1195–1231) і відтворили його зображення у форматі 3D.

Як повідомляє видання «L'Osservatore Romano» – офіційний орган Ватикану, лик святого з усіма його особливостями був відтворений «з високим ступенем об'єктивності».

За словами дослідників, зуби святого збереглися абсолютно здоровими і нормальними. Вчені вважають, що їв дуже мало. «Він був красивим чоловіком атлантично-середземноморського типу з благородним і досконалим профілем», – так про сподвижника пишуть фахівці у своєму звіті.

Св. Антоній Падевський (бл. 1195, Лісабон–13.06. 1231, Падуя) – відомий проповідник і богослов Католицької Церкви. У 1220 році він прийняв сан священика і вступив до францисканців, де взяв ім'я Антоній. Натхненний мученицьким подвигом п’яти міноритів, які проповідували Євангеліє мусульманам, Антоній вирушив як місіонер до Північної Африки, але був змушений  повернутися на Сицилію, бо захворів лихоманкою. Потім він жив самітником у Центральній Італії, де виявився його талант проповідника.

Св. Франциск Ассизький призначив Антонія лектором у францисканських школах для навчання молодих монахів. Він читав лекції і проповідував у Болоньї, Тулузі та Монпельє. Пізніше Антоній був кустодієм і провінціалом (керівні посади у монаших згромадженнях) Францисканського Чину в Північній Італії. Останні роки життя він провів у Падуї, де і помер.

Відразу після похорону його могила, на якій відбувалися чудесні зцілення, стала місцем паломництва. Св. Антонія через рік після смерті, 1232 р., канонізував Папа Григорій IX. У 1946 р. Папа Пій XII проголосив його вчителем Церкви, присвоївши йому титул «Doctor Evangelicus».

Мощі святого Антонія зберігають у базиліці в Падуї, названій на його честь, в окремому релікварії є його язик (1263 року, коли переносили мощі, виявилося, що язик залишився нетлінним). У 1981 році спеціальна комісія, до складу якої входили медики, підтвердила нетлінність його голосових органів і встановила, що гробницю не розкривали з середини XIII ст.

Антонія зазвичай зображують з книгою в руках, іноді замість книги він тримає лілію – символ перемоги над гріхом. Але домінуючим мотивом стало зображення Антонія, який тримає на руках немовля Ісуса.