В Малоберезнянському монастирі відбулися урочисті святкування празника Зіслання Святого Духа
  • Пон, 24/06/2013 - 22:53

В днях 22-23 червня 2013 р., у Василіянському монастирі в Малому Березному, відбулися урочисті святкування празника Зіслання Святого Духа, в яких взяв участь Преосвященний Владика Ніл Лущак, єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії.

Святкування розпочалися в суботу 22 червня, Великою Вечірнею, на якій зібралися Отці і Брати з різних Василіянських Монастирів в Україні. Це богослужіння очолив отець Василь Огірко ЧСВВ, Префект Василіянського Інституту Філософсько-Богословських Студій, який розміщений в Брюховичах.

Опісля, Намісник Малоберезнянського монастиря о. Даниїл Дербаль ЧСВВ, відслужив заупокійну Божественну Літургію, так як субота перед празником Зіслання Святого Духа, присвячена молінням за всіх від віку спочилих християн.

О 21.00, розпочалася Хресна хода по Чернечій горі, під час якої Маґістер василіянського Новіціяту о. Йоан Лубів ЧСВВ, виголосив для прочан чотирнадцять повчань. Це молитовне дійство, традиційно відбувається в Малоберезнянському монастирі ввечері перед празником Зіслання Святого Духа.

Крокуючи зі свічками та молитвою на устах по Чернечій горі, паломники зупиняються біля чотирнадцяти каплиць, які символічно відображують Хресну Дорогу нашого Спасителя Ісуса Христа, і під проводом священика, роздумують над своїми особистими «хресними дорогами». Багато хто черпає тут духовної сили для подолання своїх життєвих труднощів.

Цього року, в згаданій Хресній ході, разом з вірними та духовенством, взяв участь також Преосвященний Владика Ніл, який прибув до Монастиря ще в суботу звечора.

Опівночі, в каплиці на відпустовій площі Монастиря, була відслужена Божественна Літургія, яку очолив та виголосив під час неї проповідь Ректор Василіянського Інституту о. Йосафат Хаймик ЧСВВ.

Після Божестевенної Літургії, о. Мелетій Рішко ЧСВВ, який є відповідальним за працю з молоддю при Василіянських монастирях на Закарпатті, проводив програму нічних чувань.

В неділю, 23 червня, святкування празника Зіслання Святого Духа розпочалися освяченням води біля монастирського джерела, після чого паломники разом з ченцями молилися Утреню та Акафіст.

Центральним Богослужінням в це свято, була Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії Преосвященний Владика Ніл Лущак.

Як і кожного року, перед Божественною Літургію, відбулася процесійна хода від Монастиря до відпустової каплиці, з копією Мукачівської Чудотворної Ікони Божої Матері.

У супроводі хоругв, військових та духового оркестру, за Іконою, яку несли ченці, а дорогу перед нею обкаджував диякон, слідували священнослужителі і владика. Біля відпустової каплиці, владику Ніла, який як «Пастир вірних» завітав до Малоберезнянського монастиря вперше, зустрів Протоігумен Василіянської Провінції на Закарпатті і довголітній Настоятель цього Монастиря – Високопреподобний Отець Павло Райчинець ЧСВВ.

Спочатку, привітання Владиці висловили місцеві діти. Їхні вірші, пройняті любов’ю до Бога, Церкви і неньки України, звучали подібно до того, як вирвались з їхніх дитячих рук голуби, які вони тримали вітаючи Владику.

Опісля, Ієрарха привітав і запросив очолити Божественну Літургію Протоігумен о. Павло, підкреслюючи важливість цієї події.

Після коліноприклонної молитви «Царю Небесний!», виголосом «Благословенне Царство, Отця, і Сина, і Святого Духа…», розпочалася Літургія, яка, подібно як і в День П’ятидесятниці, що описаний в Діяннях Апостолів, зібрала та об’єднала в молитві тисячі різних людей з різних околиць. І кожен з присутніх був осінений тим самим Духом Господнім, який вливався в кожне людське серце через слухання Божого Слова, проповідь владики, Святі Тайни Сповіді і Причастя.

З владикою Нілом, Літургію співслужили Отці Василіяни, серед яких було два Протоігумени: о. Павло Райчинець і о. Пантелеймон Саламаха, а також Настоятелі різних Василіянських монастирів в Україні, і священики Мукачівської єпархії. Літургійний спів провадив Ужгородський хор ім. Августина Волошина.

Чимало священиків уділяли вірним святу Тайну Покаяння-Сповіді. А різнорідну обслугу під час святкувань здійснювали Брати-Василіяни, місцеві добродії Монастиря та державні служби.

У своїй проповіді, владика Ніл звернувся до присутніх такими словами: «Ми знаходимося на місці, де Ченці Василіяни століттями підносять свої молитви до Господа Бога. Це є дійсно місце освячене молитвами багатьох наших подвижників. Це є місце особливе. Це є місце паломницьке.

Але коли поглянемо в життя засновника цієї спільноти – Святого Василія Великого, то побачимо там теж дуже великі діла Божі. Святий Василій був наповненим Святим Духом. Він у часи, коли Церква вже не була переслідувана, але мала свободу. Коли Церкву переслідували, вона мала ворога із зовні, але люди були дуже міцні вірою. Коли ж жив Святий Василій, замість зовнішнього ворога, прийшов ворог із середини – це була страшна єресь. Це були тодішні сектанти аріяни, які твердили, що Христос не є Божий Син.

Ворог із зовні є дуже небезпечний, але ворог внутрішній – набагато страшніший, тому що він приносить поділ і розкол. І ось Святий Василій Великий, наповнений через молитву Духом Святим, захищав Божество Божого Сина. Він зробив багато великих речей, але це – було найпрекрасніше. Він захистив і передав нам, своїм нащадкам, віру в Божество Ісуса Христа.

Святий апостол Павло підкреслив, що ніхто не може сказати «Христос є Господь», як тільки через Святого Духа. Отже ми всі маємо цей прекрасний дар Ісуса – Святого Духа, бо визнаємо Ісуса своїм Богом. Але навколо нас є ще багато хижих вовків, які хочуть сказати, що Христос не є Богом і що Церква не є потрібна. Тому ми повинні наповнитися Духом Отця і дати відповідь, що це велика єресь і неправда.

Христос є наш Господь, що заради нас помер і воскрес і зіслав нам дар Святого Духа. А Церква є його Наречена і без неї немає спасіння. Бо де немає Церкви, там немає і Ісуса.

Тому ми, за прикладом великого нашого святого отця Василія, стіймо на захисті нашої Церкви і на захисті Божества Ісуса Христа, наслідуючи наших подвижників щирою і щоденною молитвою до Святого Духа, такою, як наприклад ось ця священнича молитва: «Душе Отчий і Синовний! Зійди на мене і обдаруй мене твоїми сімома дарами, щоби я з вогняним серцем відправив Божественну Літургію».

Нехай Пресвята Богородиця, Наречена Святого Духа, випросить нам у Христа цей великий дар – бути синами Світла і носіями Духа Святого у сучасному світі».

 

Вкінці Божественної Літургії, Протоігумен о. Павло, висловив подяку усім присутнім гостям і паломникам, а особливо – добродіям Монастиря, які спричинилися до організації цьогорічних святкувань та надають цій обителі неоціненну допомогу.

Святкування празника Зіслання Святого Духа в Малоберезнянському монастирі, відзначились не лише багатством богослужінь і духовних наук, а також внутрішнім досвідом діяння Святого Духа, який отримала кожна людина, що була тут присутня.

Подібно як виявом Зіслання Святого Духа на апостолів були колись вогненні язики, що осіли на кожному з них, в наш час також є свої вияви цього таїнства. Не раз важко дати назви цим виявам, але той, хто взяв участь в згаданих святкуваннях, напевно підтвердить, що вони насправді існують…

о. Франціск Онисько ЧСВВ

Джерело: www.osbm.org.ua


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць