Коротенькою заміткою на своїх шпальтах, ватиканська щоденна газета «L’Osservatore Romano» пригадала про те, що 14 березня 1891 року Папа Лев ХІІІ, щоби спростувати постійні звинувачення в тому, що Церква виступає проти наукового прогресу, проголосив документ motu proprio “Ut mysticam”, яким було наново засновано Ватиканську обсерваторію.

Ця астрономічна установа Апостольської Столиці своїм корінням сягає другої половини XVI сторіччя, коли Папа Григорій ХІІІ відкрив 1578 року обсерваторію у Ватикані та запросив єзуїтських математиків й астрономів з Римської Колегії приготувати календарну реформу. Ця реформа, після якої з’явився так званий григоріянський календар, була проведена 1582 року.

З цього часу Святий Престол завжди проявляв велике зацікавлення до астрономічних досліджень. Вершиною цих праць були праці астронома-єзуїта Анджело Секкі (1818-1878), який першим запропонував класифікацію зірок на основі їхніх спектрів. Саме для того, щоби підтримати цю традицію та захистити її від обмовників, Папа Лев ХІІІ і вирішив 125 років тому проголосити motu proprio “Ut mysticam”.