Важкі питання: безкровна жертва
  • Втр, 05/06/2018 - 19:52

ПИТАННЯ: У чому полягає безкровна жертва Христа на Службі Божій?

ВІДПОВІДЬ:
Під час Служби Божої ми звершуємо пам'ять жертви Христової. Але ця пам'ять - не просто спогад того, що було в минулому. Коли ми, наприклад, згадуємо про зданий іспит, то ми в цей момент не здаємо його знову і не відповідаємо ще раз на ті ж питання, не очікуємо з трепетом оцінки. Йдеться про подію з минулого, яка стає актуальною лише в наших думках і пам'яті, але вона не відбувається в сьогоденні.

Зовсім інша  справа з Євхаристійною жертвою. Коли ми звершуємо пам'ять жертви Христа, то відбуваються три речі. По-перше, як і в прикладі з іспитом, ми згадуємо про факт, який стався в історії. По-друге, під час Служби Божої цей факт не просто воскресає в пам'яті, - він актуалізується, знову постає перед нами і відбувається. Але не в тому сенсі, що ця жертва відбувається ще раз, а в тому, що відбувається та ж сама жертва, яку приніс Христос, але відбувається вона тут і зараз, для нас. Таким чином, Жертва на Хресті і Служба Божа - це одна і та ж жертва, тільки на Хресті вона була принесена один раз і назавжди в історії, а на Службі Божій ця жертва актуалізується для кожного з нас, в кожну епоху. І третє значення пам'яті Христової жертви - це залучення до благодаті, що виходить від цієї події, яка сталася тоді, в епоху Христа. Святий Павло пише про це так: «Всякий раз, коли ви їсте хліб цей і п'єте цю чашу, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде» (1 Кор 11,26). Слово «звіщаєте» тут позначає подію, в якій бере участь віруючий. Сповіщати смерть Господню означає бути присутнім при ній, бути свідком пасхальної події, в якій приноситься ця жертва Богу за життя світу. Служба Божа увічнює на наших вівтарях жертву, принесену на Хресті, і кожен з нас, хто знаходиться в храмі, подібний до Діви Марії і апостола Івана біля підніжжя Хреста. Під час Євхаристійної жертви на наших вівтарях актуалізуються спокутні страсті Господа. Сам Господь присутній - причому присутній не тільки духовно, а й матеріально, в Пресвятих Дарах.

Якщо ми усвідомлюємо у всій глибині сенс Служби Божої, то вона ніколи нам не здасться одноманітною, ніколи ми не зможемо сприймати її як якийсь обов'язок. Святий Отець Піо на питання про Службу Божу відповідав: «Це - побачення на Голгофі». Коли у нього питали, з якими почуттями християнин повинен брати участь в Літургії, італійський подвижник говорив: «З почуттями Діви Марії і святого Івана».

Причастя Христових таємниць під час Служби Божої - це джерело найбільшої освячуючої, спокутної, благодатної сили, яку отримуємо ми самі і якою покликані ділитися з усім світом.

Стосовно пам'яті жертви Христової в богослов'ї вживаються такі слова, як «актуалізація» або «репрезентація». Вживане іноді слово «відновлення» може ввести в оману, оскільки Христос помер на Хресті тільки один раз, про що неодноразово нагадує автор Послання до Євреїв: «Він вчинив це раз і назавжди, принісши в жертву Себе Самого»; «Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, вдруге з'явитися не для ощищення, а для тих, хто чекає Його на спасіння».

Всі наші зустрічі з Ісусом Христом - це зустрічі з Ісусом воскреслим з мертвих, прославленим, що сидить праворуч Отця. У Євхаристії ми не робимо вигляд, що Господь знову вмирає і потім воскресає. Ми зустрічаємося з воскреслим Христом, в якому присутнє все діяння Його життя, від зачаття до Вознесіння. В Євхаристії всі Його спокутні діяння робляться синхронними. У цьому сенсі, маючи можливість брати участь в Євхаристії, ми отримуємо таку ж благодать, як і всі сучасники Ісуса, яким пощастило з Ним спілкуватися особисто. В Євхаристії всі спокутні діяння Ісуса Христа робляться не тільки синхронними по відношенню один до одного, але і синхронними по відношенню до нашого життя. Це відбивається в словах переєстествлення: «Це Тіло Моє, що за вас віддається»; «Це Кров Моя, яка за вас проливається на відпущення гріхів». Його страсті і смерть в цих словах синхронні до кожного з нас. Коли ми беремо участь у святій безкровній жертві Христа, ми покликані відчувати себе головними дійовими особами, свідками смерті і воскресіння Господа, Який забажав зробити цю подію синхронною для кожної людини.