ПИТАННЯ: Чи є гріхом участь в грошовій лотереї на такому рівні, як ЄвроДжекпот?

ВІДПОВІДЬ: Як завжди, звернемося спочатку до Катехизму Католицької Церкви: «Азартні ігри (гра в карти і т.п.) і укладення парі самі по собі не суперечать справедливості. Вони стають морально неприйнятними, коли позбавляють людину того, що їй необхідно, щоб задовольнити свої і чужі потреби. Пристрасть до ігор може стати серйозною формою поневолення» (2413).

Як бачимо, самі по собі азартні ігри і парі «не суперечать справедливості». Різні види грошової лотереї відносяться до цієї ж категорії. Тому можна стверджувати, що сама по собі участь в грошовій лотереї не є ні тяжким, ні повсякденним гріхом. Однак, читаємо далі в тексті Катехизму, вони можуть стати і морально неприйнятними. Це уточнення дуже важливе. Деякі люди, починаючи з малого, з вкладення зовсім невеликих сум, закінчують банкрутством і завдають величезної шкоди сім'ї. Це, безумовно, гріх, причому тяжкий.

Крім того, слід пам'ятати і про останнє попередження з наведеного вище параграфу Катехизму: пристрасть до ігор, а також до лотереї, може поневолити, оскільки людина, як нагадує святий апостол Іван, схильна до «похоті очей» (1 Ів. 2,16), тобто бажає володіти все більшими й більшими благами, все більшим і більшим виграшем. І якщо вона раптом одного разу виграє щось у лотерею, її охоплює жага володіти і вигравати ще більше, тому вона продовжує купувати квитки і витрачає на них більше, ніж виграє. Необхідно провести випробування совісті і зрозуміти, чи не є для нас участь в лотереї ситуацією, яка веде до гріха.

У будь-якому випадку, милостиня завжди буде для християнина більшим вкладенням, ніж лотерейні квитки. Тим самим ми «збираємо собі скарб, як добру основу для майбутнього, щоб прийняти правдиве життя» (1 Тим. 6,19).