ПИТАННЯ: Чи є існування чистилища догмою?

ВІДПОВІДЬ: Існування чистилища - це догма нашої віри. У постановах Тридентського собору, зокрема, йдеться: «Якщо хто-небудь стверджує, що будь-якому грішникові, що розкаявся і який отримав благодать виправдання, відпускається всяке прогрішення і скасовується вічна кара таким чином, що не залишається жодної тимчасової кари в цьому житті або в майбутньому житті в чистилищі, перш ніж перед ним відкриються врата Царства Небесного, - нехай буде відлучений». Таким чином, мова йде про догму.

У положеннях Тридентського собору стверджується також, що Католицька Церква, відповідно до Святого Письма та Передання, вчить, що чистилище існує, а душам, що в ньому перебувають, можна допомогти заупокійними молитвами і перш за все заупокійними Літургіями. Собор наказує єпископам «ревно пильнувати над тим, щоб здорова доктрина про чистилище, передана святими отцями і священними соборами, була предметом віри, щоб її берегли, наставляли в ній і щоб її проповідували всюди».

Звернемося до недавніх формулювань учительства Католицької Церкви:

«Ті, що вмирають у ласці й приязні Божій, але ще недосконало очищені, хоча мають запевнення про своє вічне спасіння, після смерті переходять очищення, щоб здобути святість, необхідну для входження до небесної радості.

Це остаточне очищення вибраних Церква називає Чистилищем, яке цілковито відрізняється від кари проклятих. Церква сформулювала доктрину віри стосовно Чистилища переважно на Соборах у Флоренції (Пор. Флорентійський Собор: DS 1304.) і Триденні (Пор. Тридентський Собор: DS 1820; 1580.. Церковна Традиція, покликаючись на деякі тексти Св. Письма (Наприклад: 1 Кор. 3, 15; 1 Пт. 1, 7.), говорить про вогонь очищення:

«Що стосується невеликих провин, то треба вірити, що перед судом існує вогонь очищення, бо так твердить Той, Хто є Правдою: коли хтось говорить хулу на Духа Святого, то це йому не буде прощено ні в цьому житті, ні в майбутньому (Мт. 12,31-32). З цього твердження ми можемо зрозуміти, що деякі провини можуть бути прощені в цьому житті, а деякі з них - у майбутньому» (Св. Григорій Великий, Діалоги, 4,41, 3.).»(ККЦ 1030-31).