Важкі питання. Чи маю я право позбавити сім'ю засобів до існування через мої переконання?
  • Пон, 04/07/2016 - 15:57

ПИТАННЯ: Я працюю лікарем-гінекологом. Знаю, що переривання вагітності - великий гріх, але у нас немає права на відмову з мотивів совісті, доведеться просто залишити професію, а значить, позбавити мою сім'ю засобів до існування. Чи маю я право на такий крок щодо моїх близьких?

ВІДПОВІДЬ: Участь в скоєнні аборту відноситься до тяжко аморальних вчинків і не може бути допустиме в будь-якому випадку. Чи можна вважати допустимим залишатися в професії і здійснювати аборти, виправдовуючи це боргом по відношенню до своєї сім'ї? Іншими словами, автор цього питання прийняв би радикальне рішення, якби не відповідальність перед близькими, які ризикують опинитися в важких матеріальних умовах. Чи можна, таким чином, здійснювати тяжкий гріх і злочин заради своїх близьких? Все питання зводиться саме до цієї проблеми.

Таке ж питання, власне, піднімається в енцикліці Івана Павла II Veritatis splendor. «Від чого ж залежить моральність вільних дій людини? - Так звучить це питання в 74 параграфі енцикліки. - Що є критерієм співвідношення людських дій з Богом? Чи ним є  намір діючого суб'єкта, чи обставини - особливо наслідки - його вчинків, чи ж сам предмет дії? Ця проблема зазвичай називається проблемою 'витоків моральності'. Саме навколо неї в останні десятиліття розвернулися нові (або запозичені з минулого) богословські і культурні напрямки, які потребують ретельного дослідження з боку Учительства Церкви.

Деякі етичні теорії, звані 'телеологічними', висувають на перший план відповідність людських дій цілям, до яких прагне діючий суб'єкт, і тих цінностей, яких він хоче досягти в результаті своїх дій. Критерії оцінки моральної справедливості дії формулюються виходячи з підсумків аморальних або доморальний благ, які стануть наслідком дії, і відповідних їм аморальних або доморальних цінностей. Існує думка, що конкретна поведінка оцінюється як правильна або неправильна в залежності від того, чи може вона в підсумку поліпшити стан речей для всіх, кого зачіпає: поведінка в такому випадку вважалася б правильною в залежності від 'максималізаціі' добра і 'мінімалізаціі' зла» .

Папа дає однозначну відповідь на подібні міркування: «Такого роду теорії суперечать вченню Церкви, приписуючи собі здатність виправдовувати, тобто визнавати моральними, свідомі рішення, що призводять до вчинків, несумісних із заповідями Божественного і природного закону».

Таким чином, єдиним моральним рішенням в цьому випадку буде відмова від здійснення абортів. Добре, якщо це можливо зробити, не йдучи з професії, використовуючи існуючі правові інструменти. Якщо ж такої домовленості з керівництвом досягти не вдається, то на перше місце слід поставити вірність Богу, вірність Його закону, вписаному в серці людини, вірність Христу, невіддільну від Хреста, тобто від ситуацій, в яких християнина «розпинають» різними несправедливими ситуаціями.

Що стосується ризику для сім'ї, то лікарю, скоріше, потрібно поставити інше питання: чи маю я право знищувати ненароджених дітей, здійснювати вбивства беззахисних дітей в утробі заради забезпеченості і спокою моєї власної сім'ї?

Подібна ситуація ще раз показує, як важливо для віруючих просувати право на відмову з міркувань совісті в законодавстві своїх країн.


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць