ПИТАННЯ: Чи може гомосексуаліст стати священиком?

ВІДПОВІДЬ: Коли ми говоримо про гомосексуалізм, необхідно розрізняти між гомосексуальними схильностями і практикою. Якщо людина має тільки таку схильність, але не практикує сексуальні стосунки з особами своєї статі, не порушує моральний закон, то це не можна назвати непереборною проблемою, навіть коли заходить мова про покликання до священства або до богопосвяченого життя.

Але якщо ми стикаємося з прийомом до семінарії юнака, що має сильні гомосексуальні тенденції, необхідна особлива розсудливість. Такий кандидат повинен довести свою чесноту, оскільки існує ризик, що у своєму служінні він зіткнеться зі спокусами, проти яких не зможе встояти. І потім, коли віруючі, і особливо підлітки, поставлять на священику подібний ярлик, то все служіння пресвітера стане предметом упереджень.

Згідно з наукою Католицької Церкви, гомосексуалізм в значенні «статевий потяг до осіб тієї ж статі» сам по собі не є гріхом, але моральним безладом, тобто може бути спонуканням до безладного використання сексуальності. Якщо людина накульгує, вона в цьому не винна. Але така особливість призводить до того, що вона спотикається частіше за інших.

Якщо ж молодий чоловік вступає у статеві відносини з людьми своєї статі, то йому буде категорично відмовлено в прийомі в семінарію.