Важкі питання. Чи шлюб, зареєстрований в РАГСі, має таке ж значення в очах Бога, що і церковний шлюб?

ПИТАННЯ: Чи правда, що шлюб, зареєстрований в РАГСі, має таке ж значення в очах Бога, що і церковний шлюб?

ВІДПОВІДЬ: Цивільний шлюб, зареєстрований тільки в РАГСі, – це повноцінний і дійсний шлюб для тих, хто не має Хрещення і не знає Господа. Шлюб – це природний інститут, встановлений Богом на самому початку створення світу. Але шлюб між хрещеними – це Таїнство, встановлене Ісусом Христом. Для християн цивільний шлюб не може бути дійсним. Якби це було інакше, то Ісус Христос не встановив би Таїнство Шлюбу, воно б не було необхідним.

Таїнства – це священнодійства, за допомогою яких Христос через видимі знаки повідомляє християнам невидиму Божу благодать. Вступаючи в цивільний шлюб, нехрещені здійснюють хороший вчинок, вони реєструють свій шлюб публічно, даючи один одному обіцянки. Але ця дія не супроводжується благодаттю Таїнства. Хрещені ж в Таїнстві Шлюбу приймають дар, допомогу і насамперед – присутність Бога.

Другий Ватиканський собор стверджує: «Для того, щоб постійно здійснювати обов’язки, що виникають з цього християнського покликання, потрібна видатна чеснота» («Радість і надія», 49). Ця видатна доброчесність і дарована подружжям у Таїнстві Шлюбу.

Але в чому полягає ця благодать і ця чеснота Таїнства Шлюбу?

По-перше, подружжя «зміцнюються і освячуються», свідчить той же документ в попередньому параграфі, – щоб жити подружньою любов’ю по-новому, являючи своїм життям любов Бога до людини і любов Христа до Церкви. По-друге, вони допомагають один одному досягти святості в подружньому житті (“Lumen gentium”, 11). Все подружнє життя стає тим самим підготовкою і навіть передчуттям іншого шлюбу, який кожен з нас покликаний святкувати з Агнцем, відповідно до сказаного в Одкровенні: «Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця».

Благодать Таїнства Шлюбу – це також і благословення потомства. У Таїнстві Шлюбу «Любов Божественна сприймає в себе справжню подружню любов, яка спрямовується і збагачується спокутною силою Христа і рятівною дією Церкви, щоб успішно вести подружжя до Бога, подаючи їм допомогу і розраду у високому служінні батька і матері («Радість і надія», 48). Як колись Бог вийшов назустріч Своєму народу, укладаючи з ним завіт любові і вірності, так сьогодні Спаситель людей і Наречений Церкви виходить назустріч християнським подружжям через Таїнство Шлюбу (там же).

В енцикліці Casti connubii Папи Пія ХІ підкреслюється, що через Таїнство Шлюбу подружжя черпають із скарбниці благодаті надприродну силу, необхідну для виконання власного обовязку з вірністю, святістю і постійністю. Це Таїнство, читаємо в тій же енцикліці (43), «дає право на своєчасну допомогу благодаті усякий раз, коли подружжя потребують її для виконання обов’язків, пов’язаних з цим статусом». За допомогою цієї благодаті Христос перебуває з ними.

Отже, Таїнство Шлюбу для християн – зовсім не те ж саме, що шлюб у РАГСі. Хоча Таїнство не застраховує від різних спокус і випробувань, відмова від нього означає залишитися більш уразливими перед підступністю диявола, який робить все, щоб сім’ю зруйнувати. Зрозуміло, так само, як і при здійсненні будь-якого Таїнства, потрібна участь і співпраця віруючого, що не відкидає благодать своїм гріхом.