Важкі питання. Народження дітей з дефектами - помилка Бога?
  • Пон, 10/04/2017 - 15:15

ПИТАННЯ: Чим можна пояснити, якщо не помилкою Бога, народження дітей з дефектами? Чи можна говорити, що Бог досконалий, якщо Він створює таку недосконалість?

ВІДПОВІДЬ: Недосконалість, яку ми знаходимо в природі і особливо в людині, не можна приписувати Богові: Він є абсолютна досконалість. Всі ці недоліки походять від первородного гріха. Гріх позбавив наших прабатьків Божої благодаті, але не тільки: він частково пошкодив природний порядок.

У Катехизмі Католицької Церкви про це говориться наступне: « Гармонія, у якій вони жили і яка була встановлена завдяки первородній праведності, зруйнована; зруйноване і панування духовних властивостей душі над тілом (Пор. Бут. 3, 7.); єдність чоловіка і жінки зазнає напруження (Бут. 3, 11-13.); їхні стосунки відтепер позначатимуться пристрастю і жадобою панування (Пор. Бут. 3, 16.). Гармонія зі створеним світом розірвана: видиме створіння стало для людини чужим і ворожим (Пор. Бут. 3, 17. 19.). Людина спричинилася до того, що створіння було «підпорядковане суєті» (Рим. 8,20). Нарешті, здійсниться виразно оголошений наслідок непослуху (Пор. Буг. 2, 17.): людина «вернеться в землю, що - з неї її взято» (Буг. 3,19). Смерть увійшла в історію людства (Пор. Рим, 5, 12.).(ККЦ 400).

Таким чином, через людину природа «скорилася суєті», стала тлінною, занепала.

Разом з тим слід зазначити, що вроджені недосконалості або інвалідність деяких людей жодним чином не стосуються сутності людської особистості або людської природи, а тільки лише її деяких другорядних характеристик. Всі люди як такі рівні, і ніхто не є людиною в більшій чи меншій мірі, більше чи менше досконалим. Всі наділені однаковою гідністю: чоловік і жінка, дитина і старий, той, хто був тільки зачатий, і той, хто знаходиться при смерті, хворий і здоровий, носій фізичних або ментальних недоліків і найсильніша людина в світі.

Будучи однаковими і досконалими, «в силу відмінностей у фізичних здібностях і різноманітності в інтелектуальних і моральних силах не всі люди рівні між собою» ( «Радість і надія» 29). Можна сказати, що люди неоднакові в своїй індивідуальності, в межах якої можуть відбуватися еволюція або ж інволюція.

Особистість людини включає ті блага, які, безсумнівно, мають велике значення для індивідууму, але вони все ж є несуттєвими щодо гідності людської особистості. Наприклад, це блага, пов'язані із здоров'ям,  фізичними силами, даруванням, чеснотами, здібностями, культурою, життєвим досвідом і так далі.

Таким чином, коли ми говоримо про людську природу, потрібно розрізняти між тим, що для неї істотно, і тим, що другорядне, хоча, безумовно, і важливе. З цієї точки зору деякі люди, здавалося б, у чомусь обділені. Але слід пам'ятати, що, крім цього життя, існує ще й життя майбутнє. Земне життя для нас, людей, - це лише стан, що дозволяє увійти в вічне життя. Наведемо тут деякі твердження учительства Церкви щодо евгенічного аборту, який роблять для винищення дітей з інвалідністю. Вони містяться в Заяві про умисний аборт, оприлюдненій Конгрегацією віровчення в 1974 році.

«Судження християнина не може обмежуватися горизонтом одного лише земного життя: він знає, що в лоні нинішньго життя приготовляється інше життя, що має настільки важливе значення, що в його світлі слід виносити власні судження. З цієї точки зору, тут, на землі, не існує абсолютного зла,  навіть жахливе страждання, повязане з доглядом за дитиною з тілесною або ментальною інвалідністю. У цьому полягає переворот цінностей, сповіщений Господом: 'Блаженні засмучені, бо вони утішаться' (Мт 5,4). Вимірювати щастя відсутністю страждань і убозтва в цьому світі означало б відвернутися від Євангелія»(25).

Про те, що Бог приготував дітям, які народилися з важкою інвалідністю, ми знаємо з Євангелія: «Будуть останні першими, а перші останніми» (Мт 20,16). Останні - це ті, кого люди вважають такими тут, на землі.


Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць