Важкі питання: навернення юдеїв
  • Втр, 05/03/2019 - 09:07

Чи повинен католик намагатися «навернути» юдеїв? Чи у Бога на обраний народ «свій план»?

Слідом за святим апостолом Павлом, котрий написав «я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені по плоті» (Рим. 9,3) - Церква, натхнена цим же Духом, відчуває таке ж бажання. Павло висловлюється сильними словами: він говорить «відлученим», тобто він настільки любить своїх братів по крові, що сам би вважав за краще відправитися в пекло, аби вони пізнали Ісуса Христа. Це пристрасне бажання святого Павла - не що інше, як продовження дії нашого Господа: «Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас - бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві» (Гал. 3,13): Христос забажав спокутувати нашу вину замість нас, бути покараним замість нас. Це бажання було провіщене ще в Мойсеї, котрий просив Бога про смерть замість народу, який вчинив великий гріх і створив собі золотого тільця для поклоніння: «І вернувся Мойсей до Господа та й казав: О, згрішив цей народ великим гріхом, вони зробили собі золотих богів! пробач їм їхній гріх, а якщо ні, витри мене з книги Своєї, яку Ти написав» (Вих. 32,31-32).
На відміну від народів, на яких направлена місія Церкви, навернення юдеїв полягає не в тому, щоб привести їх з язичництва до віри в Христа, але в тому, щоб вони зростали в своїй вірі, оскільки віра Авраама не зупиняється на Авраамі, але веде до Христа.

Вустами апостола Павла Господь запевняє, що навернення юдеїв відбудеться, і відбудеться воно в певний момент: «Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган, і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,І це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні! Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців. Бо дари й покликання Божі невідмінні. Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух, так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані. Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.» (Рим. 11,25-32).

Павло каже, що жорстокість сталась «частково», оскільки інша частина вже прийняла Господа і утворила першу християнську громаду. Навернення тієї, іншої частини відбудеться, коли «ввійде повне число язичників». Святий Тома Аквінський так інтерпретує ці слова: «Це означає не тільки "деяких язичників", які наверталися в ті часи особливим чином, але стосується того часу, коли Церква буде заснована посеред всіх язичників - або повністю всіх, або більшості».

У 2015 році Папська комісія з релігійних зв'язків з юдаїзмом оприлюднила документ «Бо дари й покликання Божі непорушні». У ньому йдеться про особливий статус діалогу між католиками і євреями. Ісуса Христа можливо зрозуміти тільки в єврейському контексті Його епохи, хоча Він, як Месія і Син Божий, виходить за рамки цього історичного горизонту. Бог відкривається в Своєму Слові, звіщаючи Себе людям. Для юдеїв це Слово присутнє в Торі; для християн Слово Боже втілилось у Христі Ісусі. Між Старим і Новим Завітом існує нерозривна єдність, хоча ці два Завіти тлумачаться по-різному євреями і християнами відповідно до власних релігійних традицій. З християнської точки зору Старий Завіт можна зрозуміти і інтерпретувати у світлі Нового Завіту. Старий і Новий Завіт - це частина єдиної  історії союзу між Богом і Його народом, хоча Новий Завіт слід розглядати як звершення старозавітних обітниць.

У документі наголошується, що через Ісуса Христа, через Його смерть і воскресіння, всі люди причетні до спасіння, всі люди врятовані. Хоча юдеї і не можуть вірити в Ісуса Христа як універсального відкупителя, вони причетні до спасіння, тому що дари і покликання Божі невідмінні (пор. Рим. 11,29). Це залишається незбагненною таємницею спасенного задуму Бога.

Хоча в діалозі з юдаїзмом католики дають свідчення своєї віри в Ісуса Христа, вони утримуються від будь-якої активної спроби навернення євреїв і місіонерства серед них. Католицька Церква не передбачає ніякої інституційної місії, зверненої до євреїв, свідчить документ Папської комісії з релігійних зв'язків з юдаїзмом.

Проте Церква бажає, щоб євреї досягли повноти пізнання істини, яка перебуває у Христі. Це бажання притаманне самій природі Церкви. У літургії це бажання виражається в молитві на Страсну п'ятницю: «Помолимося і за юдеїв - за перших, до кого звернені були слова Господа Бога нашого, - щоб зростала в них любов до імені Його і вірність Його Заповіту. Всемогутній, вічний Боже, Ти дав обітницю Аврааму і його нащадкам; почуй милостиво прохання Твоєї Церкви і сподоби народ, який Ти першим взяв Собі на спадок, прийти до повноти спасіння. Через Христа, Господа нашого».

 


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць