Важкі питання. Що сказати людині, яка думає про самогубство?

ПИТАННЯ: Що можна сказати людині, яка думає про самогубство? Моя подруга – в розпачі, у неї не тільки проблеми з роботою і фінансами, але і величезний тиск з боку колег.

ВІДПОВІДЬ: Перше, що необхідно робити в таких ситуаціях, – це довіритися Господу. Сам Бог у нас просить про це, навіть велить. Він сказав устами Давида: «Залиши на Господа твою турботу, і він тебе підтримає: повіки не допустить, щоб справедливий захитався» (Пс. 55,23). Перш за все слід невпинно молитися: Господь вірний Своїм обіцянкам.

Можна молитися на вервиці: за допомогою цієї молитви ми взиваємо до Христа, Який перебуває в нашому житті силою подій Його життя, які ми згадуємо в таїнствах Вервиці. Вервиця – це величезний духовний ресурс, що перевершує за своєю силою будь-які труднощі. Папа Іван Павло II завжди рекомендував цю молитву, в тому числі і людям, які знаходяться у відчаї, зневірі і депресії.

Серед всіх молитов є одна, яка має найбільшу силу, і це – молитва Самого Христа, тобто Свята Літургія. Євхаристійне Богослужіння має нескінченну цінність прохання, оскільки це – не людське діяння, а Божественне. Літургія увічнює на наших вівтарях жертву Ісуса Христа, і вона здійснюється в потребах тих, хто її звершує. Крім того, Таїнство Євхаристії допомагає нам переживати власні страждання в єднанні зі стражданнями Господа.

Коли хтось ділиться з нами думками про самогубство, ми можемо сказати цій людині пожертвувати всі свої страждання Богу, як частину страждань Ісуса Христа за відкуплення світу.

Самогубство само по собі безглузде, і воно набагато страшніше, ніж пережиті страждання, особливо якщо людина думає про свою вічну долю. У той час, як принесення Богу в жертву власних страждань, навпаки, готує нас до вічного життя, як нагадує святий апостол Павло: «…Збирали собі скарб – добру підвалину на майбутнє, щоб осягнули життя правдиве» (1 Тим. 6,19). Хіба не заради цього ми живемо і переносимо все, що з нами відбувається?

Крім цього, потрібно пам’ятати, що всі лиха, які трапляються в нашому житті, відбуваються за Божим допустом. І раз Бог їх допускає, не треба сумніватися, що це відбувається з метою більшого блага для нас. Святий Арський Пастир говорив, що всі нападки диявола попереджали якусь особливу милість.

Але умова, необхідна для того, щоб це благо здійснилося вже в цьому житті, полягає у відмові від зневіри, від розпачу, від безнадії. Довіримо цілком наше життя Господу, зі сподіванням віддамо себе в Його руки, не затьмарюючи цієї жертви лихослів’ям, відчаєм і тугою. Вустами святого апостола Петра Господь з силою нас закликає: «Смиріться, отже, під могутньою Божою рукою, щоб він підняв вас угору своєчасно. Усяку журбу вашу покладіть на нього, бо він піклується про вас»(1 Петр 5,6-7). Але ми не покладаємо на Бога наші турботи, хвилюючись і зациклюючись на власних стражданнях, безперервно на них скаржачись. Таким чином ми ніби показуємо, що вони нам дорогі … А щоб покласти їх на Бога, треба бути від них вільними.

Дуже поширеною причиною суїцидальних думок є розчарування в коханні. Подрузі, другові, які хочуть накласти на себе руки через кохання, можна сказати, що на світі дуже багато людей повинні терпіти набагато більші випробування, ніж розчарування в коханні. Якою б трагедією вони нам не здавалися в цей момент. Невже всім їм зводити рахунки з життям?

І, нарешті, не можна забувати: ми – не господарі власного життя. Життя було нам дано, більш того, воно дається нам мить за миттю. Покінчити з собою означало б зарити остаточно в землю даний нам талант з євангельської притчі, назавжди позбавивши його можливості приносити плід.

Самогубство – це акт чистого егоїзму, і ті, хто роблять його при здоровому глузді і розумі, позбавляють себе вічного блаженства.

Це – аргументи, які можна використовувати при зістрічі з думками про самогубство.

Якщо ж ми стикаємося з самим фактом суїциду, то відносно людини, яка його вчинила, слід враховувати стан її психічного здоров’я, як ми говорили вже про це в попередньому випуску «Важких питань».

За матеріалами: Радіо Ватикан

На питання читачів відповідає російська служба Радіо Ватикан – [email protected], поштова адреса для запитань – – Російська служба Радіо Ватикану, 00120 Ватикан.