ПИТАННЯ: Оскільки Ісус Христос - істинний Бог та істинна людина, у Нього повинна бути людська душа. Що стало з цією душею після Воскресіння?
 
ВІДПОВІДЬ:  Згідно з Катехизмом Католицької Церкви, що роз'яснює основні поняття нашої віри, після Воскресіння справжнє реальне тіло Ісуса Христа володіє новими властивостями прославленої плоті (645). Прославлене означає, зокрема, «духовне», про що пише святий апостол Павло в 1-му Посланні до Коринтян: «Сіється тіло звичайне, встає тіло духовне» (1 Кор. 15,44). Ісус вже не знаходиться у владі простору і часу, але може бути присутнім де, як і коли Він хоче, бо Його людську природу більше не можна втримати на землі, вона належить вже тільки Божественному Царству Отця - в той час як земні реалії розташовані в  просторі і є в часі.

Людяність Ісуса Христа (тіло і душа) через Воскресіння «належить вже тільки Божественному Царству Отця» (645), тобто вона перебуває в Бозі, як Сам Христос сказав, з'явившись вранці Великодня Магдалині: «Іди до братів Моїх та скажи їм: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого» (Ів. 20,18). Тому апостол Павло називає Христа людиною «небесною».

Людяність Ісуса винагороджена перебуванням у Бога, тобто в Раю. У Посланні до Євреїв читаємо: «бачимо Ісуса, який за те, що перетерпів смерть, увінчаний славою і честю, який на малу хвилину був нижче ангелів, щоб благодаттю Божою зазнати за всіх смерті» (Євр. 2,9). Святий Павло говорить також про владу, даровану Ісусу через Його приниження: «применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина,  він понизив себе, ставши слухняним аж до смерті, смерті ж - хресної. Тому і Бог його вивищив і дав йому ім'я, що понад усяке ім'я,  щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею» (Фил. 2,8-10).

Отець підніс Ісуса, посадивши Його праворуч Себе, тобто наділивши Його людяність абсолютною владою над світом.