ПИТАННЯ: Мої батьки православні, я хрещений в Православній Церкві, але відчуваю себе католиком і відвідую католицький храм. Чи потрібно мені хреститися заново або робити якийсь формальний крок, щоб стати католиком?

ВІДПОВІДЬ: Хоча Ви отримали Таїнство Хрещення в Церкві, яка не знаходиться в повному спілкуванні з Католицькою Церквою, Ви були відроджені благодаттю для Божественного життя і стали улюбленим чадом Божим, причетним до життя Єдинородного Сина Божого. В силу Хрещення ми - «спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитися» (Рим 8,17). Таким чином, прийнявши Хрещення в Православній Церкві, Ви вже стали спадкоємцями всіх благ, що належать Богу.

Католицька Церква визнає Таїнства східних Церков і не ставить під сумнів цінність їх християнської традиції. Не випадково в Декреті про екуменізм (Unitatis redintegratio) Другого Ватиканського собору в розділі про східні Церкви, відокремлені від Церкви Риму, особливо підкреслюється: «Цей Святий Собор заявляє, що все це духовна, літургійна, дисциплінарна і богословська спадщина в різних її переданнях належить до повноти католицькості і апостольськості Церкви»(17). Ця ж думка відновлюється і в наступних документах Католицької Церкви, що стосуються східних традицій.

18 жовтня 1990 року його було оприлюднено Кодекс канонів східних Церков, що є невід'ємною частиною канонічного права Католицької Церкви. Він набув чинності 1 жовтня 1991 року. Канонам східних католицьких Церков підкоряються всі випадки, що мали місце починаючи з цієї дати, в тому числі і що стосуються приєднання до католицтва.

Оскільки повнота Христової Церкви перебуває в Католицькій Церкві (LG 8), ті Церкви і громади, які не перебувають у повному спілкуванні з нею, позбавлені деяких дорогоцінних благ. Тому вірні, які бажають приєднатися до Католицької Церкви, повинні бути обізнані в деяких аспектах її учительства. Підготовку кандидата до приєднання єпископ зазвичай доручає особі, яка зможе допомогти засвоїти ці аспекти. Однак Хрещення ні в якому разі не повторюється, крім тих випадків, коли існують підстави сумніватися в дійсності форми уділення Таїнства. Під формою маються на увазі слова, які супроводжують занурення в воду або обливання. Якщо такі сумніви обгрунтовані, то хрещення уділяється умовно і приватно.

Якщо сумнівів в прийнятому Хрещенні немає, відбувається «Чин прийняття в повне сотричастя Католицької Церкви тих, хто вже запечатаний дійсним хрещенням». Цей обряд відбувається, як правило, в рамках Євхаристійного богослужіння. Чин прийняття будується таким чином, щоб для відновлення сопричастя і єдності не покладалося більшого тягаря, ніж необхідно (пор. Дії 15, 28). Обряд прийняття має церковний характер, і його вершиною є Причастя. Тому зазвичай він відбувається під час Меси.

Літургійні керівництва рекомендують уникати зайвої пишності в обрядах, беручи до уваги екуменічні аспекти і чутливість. Якщо цей обряд з якихось причин неможливо зробити під час Меси, він відбувається під час Літургії слова.

В жодному випадку кандидати для прийняття в лоно Католицької Церкви не повинні прирівнюватися до катехуменів, які готуються до Таїнства Хрещення: адже в даному випадку мова йде вже про хрещених, які  живуть поза видимим спілкування з Католицькою Церквою. Чин приєднання передбачає тільки сповідання віри, не вимагаючи зречення від чого-небудь. Перед обрядом, той хто приєднується повинен приступити до Таїнства Покаяння.

Такі загальні правила, до яких додаються правила, прийняті в помісних Церквах. Так, архиєпархія Божої Матері в Москві нещодавно оприлюднила новий декрет, що стосується катехизації при підготовці до приєднання до Католицької Церкви. У ньому, зокрема, йдеться про те, що кандидати до прийняття в повне сопричастя з Католицькою Церквою «згідно з второпністю» можуть проходити катехизацію за програмою катехуменів і навіть разом з ними. У Москві підготовка дорослих до прийняття в повне сопричастя з Католицькою Церквою триває один душпастирський рік.

Акт прийняття в сопричастя повинен передувати першому Святому Причастю в Католицькій Церкві.

Ті, хто, будучи хрещений в Православній Церкві, раніше регулярно приступали там до сповіді і причастя, за власною ініціативою можуть приступати до Таїнств Примирення і Євхаристії вже під час підготовки, якщо вони усвідомлюють це. Судження про наявність цього усвідомлення  виносить сповідник під час сповіді. Таке прийняття Таїнств не означає формального приєднання до Католицької Церкви, і кандидати повинні слідувати дисципліні Таїнств Православної Церкви.

При підготовці до прийняття в повне сопричастя з Католицькою Церквою кандидатам потрібно мати на увазі, що Католицька Церква містить в собі різні обряди рівної гідності. Згідно 35-му канону східного канонічного права, хрещеним некатоликам, який увійшли в повне сопричастя з Католицькою Церквою, пропонується зберігати і практикувати той обряд, в якому людина була хрещена, і дотримуватися його в міру можливості. Таким чином, православний, який прилучився до Католицької Церкви, належить до Церкви sui iuris того ж обряду, якого дотримувався в православ'ї.

Католики східного обряду можуть регулярно відвідувати Службу Божу латинського обряду. Для формального переходу з східного обряду в латинський потрібно звернутися з таким проханням до ординарія Церкви sui iuris свого обряду, а також до місцевого ординарія для католиків латинського обряду.

Якщо Ви вступаєте в шлюб з католиком латинського обряду, то Ви зможете перейти в латинський обряд і формально вважати себе католиком латинського обряду. Але, повторюємо, навіть без будь-якого формального переходу в інший обряд Ви зможете брати участь в церковному житті і приймати Таїнства в парафії латинського обряду, хоча канонічно Ви будете належати до східного обряду.