Важкі питання. Який зміст "знаку Каїна"?
  • Пон, 31/10/2016 - 19:28

ПИТАННЯ: Як розуміти в Книзі Буття, що Каїну, який вбив свого брата, Бог зробив знак, щоб його не вбив той, хто  зустріне його? Адже він з Авелем були першими дітьми Адама і Єви. Чи це означає, що крім Адама і Єви Бог на іншому місці створив інших людей?

ВІДПОВІДЬ: Перш ніж перейти до відповіді на конкретні запитання, необхідно сказати кілька слів про те, як взагалі слід читати Книгу Буття.

30 червня 1909 року Біблійна комісія опублікувала Декрет про історичний характер перших глав Книги Буття. За допомогою цього Декрету, по-перше, відкидаються судження, згідно з якими Буття є збіркою східних міфів, просто «очищених» від політеїзму і пристосованих до єврейської релігії. Відкидається також думка, що Буття містить в собі алегорії і символи релігійних і філософських істин, які не відповідають об'єктивній реальності. І, нарешті, Декрет відкидає думку, згідно з якою Буття - це легенди, які були частково вигадані з повчальною метою.

У Декреті перераховуються факти, описані в Книзі Буття, що не ставляться під сумнів: такі, як створення всіх речей Богом на початку часів, створення людини, гріхопадіння перших людей. Що стосується питання про те, яким чином всі ці факти відбувалися, Декрет говорить: «У написанні першої частини Буття священний автор не мав наміру дати наукове пояснення потаємної суті видимих речей і описати точний порядок створення, але він прагнув дати своєму народові доступне йому пояснення, відповідне стилю спілкування того часу і почуттів людей. Тому в її тлумаченні не слід прагнути з точністю і сталістю до стилю наукової мови».

І далі: «Інтерпретуючи уривки, які Отці і Вчителі Церкви сприймали по-різному, не висловлюючись виразно і точно, допустимо підтримувати і захищати думки, які кожному здаються розумно доказовими, враховуючи судження Церкви і зберігаючи аналогію віри».

«І зробив Господь Каїну знак, щоб ніхто, хто зустрінеться з ним, не вбив його» (Бут 4,15). Цей знак означає, що, засудивши грішника, Бог не залишає його напризволяще, але приймає під Своє заступництво, приймає до Вищого суду, якому підпорядковуються всі сотворіння. Цей біблійний вірш не слід інтерпретувати буквально, але навіть і буквальне прочитання не вказує на неодмінний факт наявності інших людей в той момент, але володіє іншим змістом: Бог не карає людство негайно, але дає йому можливість покаятися. Миттєве покарання означало б закрити перед людиною шлях до вільного вибору добра, до повернення на правильний шлях. Страх же Божої кари знецінює свободу вибору людини.