Вдячність та працьовитість – дві колони духовного життя: Папа до духовенства та чернецтва
  • Птн, 25/09/2015 - 19:27

«Два почуття переповнюють мене сьогодні щодо моїх братів мусульман. Насамперед, це мій привіт, адже сьогодні вони відзначають день жертвоприношення. Я би бажав, щоб моє вітання було якнайтеплішим. І друге почуття – це близькість з причини трагедії, яку пережив їхній народ сьогодні у Мецці. У цей час молитви я єднаюсь, ми єднаємось, призиваючи Бога, нашого всемогутнього та милосердного Отця», – цими словами розпочав свою проповідь Папа Франциск під час молитви Вечірні з духовенством та богопосвяченими особами в катедральному храмі Святого Патріка у Нью-Йорку у четвер, 24 вересня 2015 року.   

Далі Вселенський Архиєрей запропонував призадуматись над словами святого апостола Петра з його першого Послання: «Ви радійте, навіть якщо тепер ви трохи засмучені різними випробуваннями» (див. 1 Пт. 1, 6). На його думку: «Ці слова пригадують нам дещо суттєве: нашим покликанням є жити у радості!»

Проповідник пригадав, що катедральний собор, в якому того дня відбувалась молитва з духовенством та богопосвяченими особами, що споруджувався протягом багатьох років завдяки жертвам численних чоловіків та жінок, може бути символом праці різних поколінь священиків, богопосвячених осіб та мирян, які зробили свій вклад у побудову Церкви в Сполучених Штатах Америки. Багато духовенства, монашества та чернецтва США, які не лише у сфері виховання, але й на різних площинах, відіграли фундаментальну роль, допомагаючи батькам дати їхнім дітям поживу, яка буде живити їх протягом усього життя. Завдяки численним жертвам та героїчній милосердній любові відкривались перші католицькі школи, створювалась католицька виховна система в США.

«Цього вечора, дорогі брати та сестри, я прибув на молитву з вами, священиками та богопосвяченими особами, щоб наше покликання і далі будувало велику будівлю Божого Царства в цій країні», – мовив проповідник, додаючи, що він свідомий того болю, який вони пережили в недалекому минулому з приводу тих братів, які завдали ран церковній спільноті та свою неморальною поведінкову супроти найменш захищених дали згіршення. Папа запевнив їх своїй близькості у час тих випробувань та труднощів, а теж подякував за служіння, яке вони здійснюють для Божого люду в США. А щоб допомогти місцевому духовенству, монашеству та чернецтву вірно наслідувати Ісуса Христа, Святіший Отець запропонував дві короткі думки.

  Перша стосується духа вдячності. Вселенський Архиєрей зазначив, що радість чоловіків та жінок, які люблять Господа Бога, потягає за собою інших. Священики та богопосвячені особи покликані знаходити та випромінювати постійне задоволення від свого покликання. «Радість випливає із вдячного серця», – наголосив Папа, вказуючи, що духовенство та богопосвячені особи дуже багато отримали від Господа, за що повинні завжди бути Йому вдячними, пам’ятаючи про свої перші кроки в покликанні, про першу зустріч з Ісусом та про весь пройдений з Ним шлях. Папа заохотив у молитві просити у Бога благодаті пам’яті про це речі, що, у свою чергу, посприяє зростові духа вдячності.

Друга думка стосувалась важкої праці. «Вдячне серце добровільно схиляється до того, щоб служити Господеві і розпочати працьовитий стиль життя», – підкреслив Єпископ Риму. Коли духовна чи богопосвячена особа усвідомлює те, скільки Бог їй дав, то шлях зречення себе самого задля праці для Бога і для ближніх стає привілейованим життям, спроможним відповісти на велику Божу любов.

Святіший Отець також вказав на небезпеки, які чигають на духовних і богопосвячених осіб на шляху їхньої апостольської діяльності. Однією із перших є бажання оцінювати свою діяльність критеріями успішності, функціонування та зовнішнього успіху, які сьогодні переважають у світі бізнесу. Це не означає, що ці речі є неважливими, однак, справжня цінність апостоляту вимірюється Божими критеріям, тобто, як це виглядає в Божих очах. Слід дивитись і оцінювати наше апостольське служіння з Божої перспективи, що, у свою чергу, вимагає постійного навернення до перших днів свого покликання та великої покори. Папа пригадав, що хрест Христовий вказує нам інші критерії оцінювання успішності: ми повинні засівати, а Бог бачитиме плоди наших трудів. Якщо, іноді, здається, що наші праці та старання є неуспішними і не приносять плодів, мусимо пам’ятати, що ми слідуймо за Христом, а Його життя, по-людськи кажучи, закінчилось крахом – хрестом.

Другою небезпекою, на яку звернув увагу Глава Католицької Церкви під час зустрічі з духовенством та богопосвяченими особами США, є думка про те, немов світський комфорт може додати нам успішності в служінні. У такий спосіб особа може втратити дух жертвенності, зречення та працьовитості і, до цього всього, ще й віддалити від себе мирян, які терплять з причини матеріальної бідності та змушені робити більші жертви, ніж ми. Далі проповідник теж зазначив, що й відпочинок та вільний час є необхідними в духовному житті, проте слід навчитись відпочивати в такий спосіб, щоб відпочинок нас ще більше заохочував до великодушного служіння. «Близькість з бідними, біженцями, мігрантами, хворими, експлуатованими, похилими віком, які страждають з причини самотності, ув’язненими та багатьма іншими Божими убогими навчить нас більш християнського та великодушнішого способу відпочинку», – вказав Папа.

А підсумувавши, він зазначив, що вдячність та працьовитість – це дві колони духовного життя. Після чого ще раз висловив почуття великої вдячності всьому духовенству та богопосвяченим особам за їхню відвагу та ревність у служінні на теренах Сполучених Штатів Америки.