Великоднє послання єпископів Стрийської єпархії
  • Втр, 11/04/2017 - 18:31

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ
Преосвященного Владики
Тараса Сеньківа, О.М.
Єпарха Стрийського

та

Преосвященного Владики Богдана Манишина
Єпископа-помічника Стрийської Єпархії УГКЦ

Всесвітлішим, всечеснішим отцям, високопреподобним і преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі вірним Стрийської єпархії Української Греко-Католицької Церкви

Христос Воскрес із мертвих

смертю смерть подолав

і тим що в гробах життя дарував!

 

Христос Воскрес!

Улюблені в Христі!

Христове Воскресіння – це таїнственна мить кульмінації історії спасіння, яка наповнює змістом всю історію людства та об’являє її остаточну мету. Послання, що його приносить Христова Пасха – це правда про нове створіння: найрадикальніший від заснування світу перехід від смерті до вічного життя; Божий творчий чин, який започаткував цілковите визволення людини та обнову кожного виміру її особистого та суспільного буття. Цю нову дійсність ми не можемо ні вигадати, ні відкрити власними силами. Вона надприродна, бо дарована нам у Христовому Воскресінні як нове народження у Святому Дусі, котре звершується в серці самої людини.

Для прощі нашого туземного життя Великодній світанок є сяйвом з майбуття, що освітлює шлях до приготованої нам Богом вічності. Правда про Христове Воскресіння є основою і змістом нашої віри, у світлі якої ми здатні оцінити нашу історію, розуміти сьогодення та пізнавати, як проживати майбуття згідно Божої волі. Тому у радісній звістці: Христос Воскрес, – ми відкриваємо для себе не лише Божий дар прощення та миру, а усвідомлюємо теж і ціну, яку було заплачено Спасителем за наше визволення з неволі прокляття гріха та особисту відповідальність за благодать спасіння.

Під час останньої вечері Ісус ствердив, що прихід Царства Божого наступить саме через Його смерть, як єдиний спосіб відкуплення людини. Наше спасіння є довершене кривавою жертвою спокути в “храмі” Ісусового тіла (Йо. 2,21). Смерть Спасителя відкрила внутрішню суть Бога: Його милосердна любов стала доступною для кожного. Своїм переможним воскресінням Христос не лише повернув собі своє життя, а й здобув для Бога життя всіх людей. Між Богом та людиною не існує більше жодної перешкоди. Ця правда є серцевиною радісної звістки, котру Христос, ще носячи на собі сліди розп’яття, звістив апостолам, привітавши їх словами: “Мир вам!” У Христовому воскресінні ми всі остаточно примирені з Богом.

Жертва Христа мала лише одну мету – “забрати світу гріх” (Йо. 1,29). Але саме такий її зв’язок із “гріхом” спричинює фальшиве розуміння власного змісту Великоднього торжества, адже сьогодні про провину і гріх говорять неохоче, надто коли йдеться про гріх власний. А коли вже немає гріха, тоді стає незрозумілим одне з найдавніших формулювань християнської віри: “Христос був виданий за гріхи наші й воскрес для нашого оправдання” (Рим. 4,25). Якщо з боку людини є відмова визнавати гріх, тоді Хрест, символ Божественної спасаючої любові, стає незрозумілим, абсурдним або і загрозливим, а віра у воскресіння деградує до обрядовості та забобонів, завершуючись нагодою до банальної гостини.

Тому справжня радість воскресіння народжується у чистих, вірних Богу серцях. Вона є даром воскреслого Христа, який є для людини джерелом справжнього миру та свободи. Воскресіння – це Божа перемога над нашим гріхом та смертю. У цій перемозі, зродженій з Христової жертви, ми маємо частку через щире покаяння та правдиве навернення, коли з Христом залишаємося вірними Небесному Отцю впродовж усіх випробувань своєї туземної мандрівки.

Всі таїнства життя і вчинків Ісуса є певним чином даровані Його послідовникам. Вони мають свою частку у всіх Його скарбах і привілеях, аж до права бути з Ним розіп’ятими та воскресати, щоб як Його свідки, мати частку у Його вічній славі. В цьому полягає головний сенс існування у світі Містичного тіла Воскреслого Христа – Його Церкви. Вона існує лише для того, щоби “продовжувати справу спасіння світу”, давати вірогідне свідчення любові Спасителя до всіх та зокрема кожної людини на землі.

Цьогорічна наша великодня радість, уже вкотре за останні роки, є зранена терням болю та втрат, спричинених війною російського агресора проти нашої держави. Крім того, ми терпимо через корумпованість нашого суспільства, від невизначеності, несправедливості, зрад, лицемірства та інших пороків, якими люди свого часу вже готували Христу його хресну смерть. Та віра у Воскресіння завжди випробовується вірністю Правді, витривалістю в обороні справедливості та людської гідності. Тож поглянувши на все очима віри, ми можемо побачити світло, що сяє з незрозумілої й часто справді темної глибини особистого та суспільного сьогодення. Там, посеред страждань і жертв є Боже запевнення, що кожен, хто слідує за Спасителем, та через свою вірність Христу страждає “разом із Ним’’, той “разом із Ним і прославитися” (Рим. 8,17). А усі випробування, які Господь допускає нам зносити, як вірні діти Христової Церкви, вкладім у жертву Спасителя, як нашу частку спокути як за гріхи та невірності нашого народу, так і за навернення всіх, хто чинить нам зло. “Бо любов до Христа спонукує в нас цю думку: коли один помер за всіх, то всі вмерли”. “А Він – “Агнець Божий, який світу гріх забирає” (Йо. 2,29.36), умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для Того, хто за них умер і воскрес” (2 Кор. 5,14). Адже в кінці всього є велика надія на Воскресіння та вічне життя з Богом.

Великодній світанок став для нас весною очікуваного у вірі “будучого віку”. Славою Христового Воскресіння Господь ствердив свою вічну і остаточну перемогу над злом та смертю. Таїнство Воскресіння не лише обійме наші тіла останнього дня, але вже сьогодні перемінює смерть у життя, а часовий плин історії у засів вічності, яким обновляється усе людство. Звісткою про Воскресіння Христос наповнив усі слова Євангелія. Що більше, Він сам укрився в них, щоб Силою Святого Духа голошена Благовість спасіння здобувала людей правдою про Бога, будила в їх серцях тугу по єдності з Ним та так преображала увесь світ. Увірувати і свідчити про Христове Воскресіння означає, що Воскресіння є вічно триваючою дійсністю Христової влади вже “тут” та “тепер”. Силою Святого Духа Пасха Господня звершується воскресінням умертвлених гріхом душ та сердець людей довкола нас, а це належить до сьогодення. І всупереч усім потугам смерті, вона вже не має останнього слова, бо Воскресінням встановлено нерушиму єдність між теперішнім та вічним життям.

Воскреслий Господь є сам для нас повнотою життя, свободою та вічною радістю, якими наповнює похмурі простори сьогодення. Він те, що було втрачене віднаходить, що було пошкоджене або знищене, знову відновлює, що загинуло – може воскресити, бо прагне всьому повернути первісну невинність. Вічність починається зараз – вічність, як наша відкритість у вірі для майбутнього, в якому воскресінням будемо остаточно здобуті Богом. Святкуймо Великдень як Боже запевнення нашого вічного життя, з великою тугою по Божому мирі, дарованому нам Воскреслим Христом та зі свідомістю великої відповідальності за його утвердження у світі.

Дорогі браття у Христовому священстві, преподобні ченці і черниці, улюблені браття і сестри. Об’єднані у світлі Христового Воскресіння, складаймо вдячність нашому Милосердному Небесному Отцеві за запевнення воскресіння та дар вічного життя. Нехай Його всемогутня Любов, котра Христовою Пасхою дарувала людству свободу Божих дітей, кріпить наші зусилля за мир для нашої Української держави, береже та благословить всіх воїнів – захисників нашої свободи, та дарує усім відвагу чесно витривати у вірності Христу, долаючи всі виклики  сучасності.

Нехай Христос Спаситель – переможець гріха та смерті, буде Вашою силою, кріпостю у вірі та благословляє відважно жити та працювати на славу Божу для добра нашої Української Греко-Католицької Церкви та Українського народу. Щоб бережені материнською опікою Пречистої Діви Марії, Ви вірно зростали у святості та всякій правді, прямуючи дорогою свого життя до вічної Пасхи у небесній Батьківщині.

Нехай мир Христа Воскреслого завжди перебуває з усіма Вами.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

   + Тарас Сеньків, О.М.                                                                         + Богдан Манишин

      Єпарх Стрийський                                                                             Єпископ-помічник

Дано при Катедральному храмі Успення Пресвятої Богородиці
у Лазареву суботу
08 квітня 2017 року Божого