Всесвітліші і всечесні отці, преподобні отці , брати і сестри  в чернецтві, дорогі брати і сестри у Христі!

Цей рік, як ніколи, став важким для нашого народу, а для вірних Донецького екзархату особливо. Що відбувається зараз на теренах Східної України? Чому ми стали свідками такого болючого протистояння і ненависті ворогуючих сторін? Чому знецінилась вартість людського життя? Хіба Христос воскреснувши з мертвих, не дав надію на воскресіння всього людського роду? Ці роздуми в пасхальні дні цього року спонукають нас наново переосмислити своє життя. Ті що були в оковах адових, побачивши твоє безмірне  милосердя,  до світла радісно поспішали, Пасху  хвалячи  вічную (канон Пасхальної Утрені)

Направду, тільки тоді коли ми позбуваємося гріховних адових оков, можемо відчути Боже милосердя і радісно поспішити до світла. Душі загиблих людей обох воюючих сторін вже мають можливість побачити об’єктивну Правду – Христа воскреслого у світлі Пресвятої Трійці, там немає місця для суперечок. Але таке запізніле пізнання не відкриває цієї правди багатьом тим, які тут на землі її не пізнали. Нас можуть об’єднати тільки євангельські істини. Наша спільна молитва може зняти пелену ненависті з сердець людей і відкрити велич Божої любові.

            Сьогодні ми радісно вигукуємо «Христос - наша Пасха!». Можливо, ми говоримо це тільки устами, але серця наші далекі від Нього. Можливо кожний з нас, через свій особистий гріх, чи навіть недбальство у виконуванні своїх обов'язків міг причинитись до створення такої ситуації,  яка є на даний час. Відкриймо наші серця для Христа! Піднесімо руки наші в молитві до Господа!

            Сьогодні все наповнилося світлом: небо, земля і глибини підземні. Нехай же празнує вся вселенна Христове воскресіння, – в якому ми утверджуємось! (канон Пасхи).

            Богом створене довкілля має причину для радості. Воно радіє за людину, у якій бачить не руйнівника, але Творця, який ставиться до нього з Божою мудрістю, любов’ю та милосердям. Руйнувати - не створювати. Руйнувати і вбивати може тільки створіння, яке позбавлене Божої любові. Цей пасхальний час, у ці важкі дні війни для нашого народу,  все таки є обнадійливим для кожного з нас. Так хочеться,  щоб ми всі могли радісно обійняти один одного і з пасхальним поцілунком привітати один одного і сказати радісно: « Христос Воскрес!» І почути також радісне і всепрощаюче у відповідь: « Воістину Воскрес!»

Хай Воскреслий Господь принесе мир в наші оселі і просвітить кожного з нас світлом божої премудрості і любові.

Христос Воскрес!                                                          Воістину Воскрес! 

 Дано в храмі Святого Архістратига Михаїла

в м. Запоріжжі,  дня 2 квітня 2015р.Б.

+ Степан (Меньок)

Екзарх Донецький , УГКЦ