Сьогодні, 26 лютого, виповнюється 86 років із Дня народження блаженної пам’яті блаженнішого Патріарха Любомира Гузара. Із цієї нагоди спільнота Київської Трьохсвятительської духовної семінарії у домі, де проживав блаженніший Любомир, молилася Панахиду за упокій Його душі.

Очолив молитву префект із дисциплінарної частини Київської семінарії о. Інокентій Волошин, співслужили; прот. Андрій Дорчак, о. Юрій Косач, о. Єронім Івашків, о. Максим Рябуха та диякон Дмитро Кудін.

Після молитви отець Інокентій промовив: «Сьогодні ми прийшли до цього дому помолитися за спокій душі. Душі, яка, здавалося, завжди була спокійна. Це був чоловік, який своєю поставою випромінював спокій, впевненість і незбагненну, незглибиму мудрість… Напевно, кожен із нас має певний досвід спілкування з ним. Він завжди старався, казав, що хоче бути Людиною. Якщо би ми частіше думали над тим, що означає бути людиною, ми би збагнули ту мудрість, яку Господь вкладав у це створіння, у людину. Чим вона є, для чого призначена? Бути людиною – це бути образом і подобою, живою іконою живого Бога. Бо бути людиною означає вирости у повноту росту, стремління до Бога. Рости до Бога, бути з Ним, бути для Нього. Блаженніший не тільки хотів бути людиною, ми сьогодні можемо сказати, що він був вповні людиною Божою, яка віддала все своє життя на служіння Богові. Моліться і працюйте для добра нашої Церкви і народу – це його заповіт. Він залишив нам заповіт, написаний його життям».

Отець Інокентій підкреслив ключову роль Блаженнішого Любомира у становленні Київської семінарії: «Наша семінарія – це паростки, які знаходяться на крові мучеників. І це завдяки Йому, бо Він бачив її, бо Він її заклав».

«Ми з вдячності Господеві прийшли до цього дому, вдячності за Його промисел… Сьогодні молимося за блаженнішого, щоб Господь прийняв його у свої обійми», – завершив отець-префект.

Медіа-центр КТДС ім. арх. Гавриїла