Відійшов у вічність видатний археолог Михайло Филипчук
  • Пон, 01/08/2016 - 02:34

Вчора у вечорі відійшов у вічність видатний галицький археолог Михайло Филипчук, директор Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка. Девізом життя п. Филипчук обрав собі слова іншого видатного галицького археолога Івана Старчука: «Бог, народ, сім’я». Усе своє свідоме життя п. Филипчук присвятив вивченню і збереженню історично-археологічної спадщини рідного народу і рідної Церкви. 

Народився 19.12. 1955 р. у с. Потічок Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. Закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету (1982). З 1999 р. – доцент кафедри археології, античності та середньовіччя (з 2010 р. – кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки), з 2000 р. – директор Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка. У 1996 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Слов’янські поселення VІІІ–Х ст. українського Прикарпаття» (науковий керівник – доц. О. М. Приходнюк).

Після виходу УГКЦ з підпілля п. Филипчук старався допомогти Церкві чим міг, як греко-католик і як науковець. Його стараннями було досліджено Чернечу гору біля Унівської Успенської Лаври, віднайдено фундаменти церков і монастирських приміщень Підгорецького монастиря, а також фундаменти церков Пліснеського городища.

Останніх 25 років свого туземного життя п. Филипчук присвятив дослідженню Пліснеського археологічного комплексу, зокрема Пліснеського мегаполісу – одного з найбільших європейських міст у ІХ-Х століттях, що займало територію близько 450 га. Дослідження п. Филипчука дало можливість пролити світло не тільки на історію нашого народу, але й також на процес християнізації Галичини. 

Своїми дослідженнями Михайло Филипчук обґрунтовано довів, що наші безпосередні предки – галицькі хорвати самі, без сторонніх впливів витворили власну державу та що будівничими Пліснеського мегаполісу були місцеві слов’яни, а не зайшлі варяги, мадяри чи поляки. 

Пан Филипчук радо відгукувався на ініціативи греко-католицьких священиків. Так на ініціативу о. Віталія Барабаша, адміністратора парафія с. Княже (Золочівський р-н, Львівської області), львівські археологи провели розвідувальні роботи на території с. Княже, які дають підстави говорити про тяглість поселення на цьому місці з часів доби раннього заліза. На ініціативу о. Віктора Батога ЧСВВ, п. Филипчуком було проведено низку досліджень на території Підгорецького монастиря, які відкрили фундаменти кількох монастирських церков та приміщень. З ініціативи отців Студитів було проведено археологічні дослідження Чернечої гори Унівської Успенської Лаври.

Одним з останніх гостей на Пліснеську, яких приймав п. Филипчук був Архиєпсикоп і митрополит Львівський владика Ігор (Возняк). 

Сайт «Католицький Оглядач» висловлює глибоке співчуття родині померлого, колективу Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка. Ми просимо Господа, щоб дарував своєму слузі Михайлові вічний спокій у місці світлому, місці квітучому, місці спокійному, звідки відійшли біль, печаль і зітхання. Вічная пам’ять! Зі святими упокой, Христе, вічная пам’ять!