«Відкриймо наші серця обіймам Богородиці, цілковито і беззастережно, щоб стати по-справжньому святими», – владика Тарас під час відпусту до Ліської чудотворної ікони
  • Пон, 22/07/2019 - 11:49

20–21 липня 2019 року, в м. Стрию відбувся відпуст до Ліської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, яка знаходиться в Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці. Урочистості завершилися в неділю, 21 липня Архиєрейською Божественною Літургією, яку в співслужінні преосвященного владики Богдана Манишина та численних священнослужителів, очолив єпарх Стрийський, Преосвященний владика Тарас Сеньків.

Під час Літургії, владика Тарас звернувся до присутніх з проповіддю: “Сьогодні ми всі зібралися до стрийської катедри на відпуст, щоб вшанувати свою Небесну Матінку, яка тут як покровителька цього катедрального храму, міста Стрия і всієї Стрийської єпархії, чуває над нами в чудотворній іконі Ліської Богородиці”.

Роздумуючи над таїнством богоматеринства Діви Марії, єпископ зазначив: “Богоматеринство – це виняткове покликання Діви Марії, ключове в Божому плані спасіння світу, а тому стосується кожного з нас тому, що ми – є Церква, а вона – наша Мати. Все життя Богородиці вказує нам її материнське послання. Найболючішою у її материнському житті є мить, коли вона дарує свого Сина. Що може бути більш жахливим для матері, ніж стояти під хрестом свого Сина в часі його страти. Цю трагічну мить Діва Марія приймає до свого серця і разом зі своїм Сином жертвує Небесному Отцю. На Голгофі вона стояла перед таємницею, не розуміла чому діється так, але вона вірила, що коли це є Божа воля, то Господь життя таким чином творить щось нове, навіть якщо діється це таким жахливим способом”.

“Коли розп’ятий на хресті Ісус каже до апостола Івана: «Ось мати твоя», то не просить, щоб він доглядав за Марією як його матір’ю, але об’являє йому таємницю віри, що діва Марія стає матір’ю також і для нього. В особі цього доброго і вірного учня Ісус дає Пречисту Діву за Матір для всіх, хто вірить в нього і звіряє йому своє життя. Від цієї миті апостол Іван стає взірцем та викликом для нас, бо разом ці двоє: Пречиста Діва і апостол Іван, започатковують Христову Церкву та визначають основні критерії її буття”. Останній подих Христа є першим подихом новонародженої Церкви, як плоду його смерті. Тієї миті дух Христа є даний двом, Діві Марії та ап. Івану, які на Голгофі є маленьким насінням Церкви. А від моменту Зіслання Святого Духа, Діва Марія стає не тільки членом Церкви, але Матір’ю Церкви, щоб дбати про неї та з материнською любов’ю супроводжувати її упродовж історії. Таким є її служіння та завдання назавжди”, – вів далі проповідник.

Продовжуючи, владика Тарас наголосив, що “даремно є шукати чудеса Діви Марії в Євангеліях, адже її життя було досить прихованим, але багатим. Воно само є неповторним чудом Божої благодаті та плодом покірної відданості Богородиці Божій волі. В цьому є основа духовної величі та материнського посередництва Діви Марії між Богом і людиною. Взірцем цього є її заступництво на весіллі в Кані. Вона знає трудність ситуації і спішить з допомогою, але при тому не привласнює собі Божої сили чи привілею бути її причиною. Вона просто хоче бути посередницею, мостом між Божою всемогутністю людською дійсністю. Тому, ми постійно потребуємо її посередництва, бо без неї ми б дуже легко і швидко заблудили в лабіринтах сьогоднішнього світу. Саме діва Марія здатна випросити нам витривалості, сили і вірності. Тільки вона може привести нас до зрозуміння того, що її Син звершив задля нашого спасіння, навчити нас заглиблюватися у мудрість Христового Євангелія, його розуміння і мистецтва передавати його”.

“Бог очікує від нас взаємності у любові ми маємо особистий обов’язок вести до Бога інших, але ми не можемо привести до того, кого не знаємо, та навчати того, чого не вміємо. Нашою життєвою місією є залишатися бездоганними у круговертях сучасного безбожного світу та життям свідчити про об’явлену в Христі Божу любов до людини. Це важке завдання, воно вимагає зусилля сказати собі “ні”, бо тільки тоді зможемо сказати Богові “так” і ці зусилля того варті. Тому, відкриймо наші серця обіймам Богородиці, цілковито і беззастережно, щоб стати по-справжньому святими. Випрошуймо сьогодні собі навзаєм милості і відваги стати послідовниками і дітьми Діви Марії на нашій дорозі до неба, і кожен успіх у духовному житті наповнить нас тихою радістю її материнського серця”, – закликав присутніх владика Тарас.

Завершуючи проповідь, єпископ розповів присутнім про дві особливості Ліської ікони Пресвятої Богородиці: “На Україні є багато чудотворних ікон, але коли до всіх ікон люди поспішають, то в цій чудотворній іконі Ліської Богородиці наша Небесна Мати подорожує з нами. Це її велика особливість. У цьому маленькому, скромному престолі є безцінний дар – свідоцтво Матері, яка йде зі своїми дітьми. Можливо цього нам в останні роки бракувало, бо дуже часто ми вирушали в наші життєві дороги самі, а Вона завжди хоче бути з нами. Але є ще одна особливість цієї ікони: у 2009 році, коли владика Святослав Шевчук став єпископом у Аргентині, він відвідав кардинала Бергольйо і подарував йому копію Ліської чудотворної ікони Божої Матері. І коли у 2013 році кардинал Бергольйо їхав до Риму на конклав, то взяв цю ікону з собою. Назад вже він не вернувся, бо став папою Франциском. І як він сам сказав на останній зустрічі з нашими єпископами, ця ікона є завжди біля його ліжка. Він прокидається під її благословення і лягає спати заколисаний її материнською любов’ю. Нехай же ця проща проб’є мури нашого серця, поглядом нашої Небесної Матері, яка ніжно дивиться на нас з Ліської чудотворної ікони, щоб запевнити, що вона є завжди з нами і дуже хоче бути для нас благословенням кожного ранку і заколисувати кожного вечора своїм материнським поглядом. Вона хоче бути з нами, бо ми її діти, а вона – наша Мати”.