Відверта розмова Папи з молоддю із Франції
  • Чтв, 20/09/2018 - 09:58

Відповідаючи під час приватної аудієнції на запитання французьких молодих католиків, Папа Франциск говорив про те, як християнин повинен відповідати на виклики сучасного світу

Арамейською мовою, якою говорив Христос, слово «effatà» означає «відкрийся». Згідно з Євангелієм від Марка, саме це слово прозвучало з вуст Ісуса, коли він зцілив глухонімого. Цим словом розпочали спілкування з Папою Франциском молоді представники французької дієцезії Гренобль-В'єнн під час приватної аудієнції, що відбулася у Ватикані 17 вересня 2018 року. «Відкрийся» – цей заклик, з одного боку, спрямований до молоді, аби вона відкрила вуста і почала відверто говорити, а з іншого боку, до дорослих, аби вони відкрили вуха на їхні слова і серця на присутність Господа і Святого Духа.

Перебувати поруч, слухати і свідчити

Шістнадцятирічний Метью поставив Святішому Отцеві запитання про те, що йому відповідати на критику з боку однолітків щодо подій у Церкві, які стосувалися зловживань, вчинених представниками духовенства. А в другому питанні йшлося про те, як передавати послання Церкви таким чином, щоб інші, а особливо молоді невіруючі люди, могли його зрозуміти і, в свою чергу, передавати іншим.

За словами Святішого Отця, секрет передання навчання Церкви іншим криється в одному слові – близькість. Він пояснив, що потрібно робити те, що Бог вчинив зі Своїм народом: Він наблизився до людей і, більше того, став одним з нас. «Ця християнська близькість, – наголосив Папа, – це перший крок, або навіть “середовище”, клімат, в якому потрібно передавати християнське послання. Християнське послання – це послання близькості».

Наступні кроки, за словами Наступника святого Петра, полягають в тому, щоб вміти слухати і, перед тим як говорити, потрібно діяти, тобто свідчити ділами. «Крім того, – зазначив він, – християнське послання неможливо передати, сидячи на дивані, а тільки в русі».

Наближатися до вбогих і підводити їх

У наступних двох запитаннях молоді представники дієцезії Гренобль-В'єнн запитували Святішого Отця про те, як їм втілювати у Церкві своє бажання служити бідним.

За словами Папи, вбогі і вбогість займають в Євангелії центральне місце. «Якщо ви не маєте вбогості духа, ви не станете блаженними, чи добрими християнами», – сказав він, пояснюючи, що наближаючись до вбогих, ми не повинні дивитися на них згори.

«Дивитися на людину згори, – додав він, – можна тільки в тому випадку, якщо ми стаємо навколішки, щоб її підняти». Папа зазначив також, що вбогість буває різною: може йтися про брак здоров’я, грошей, культури, є багато вбогих, що впали у наркозалежність. Він закликав молодь не нехтувати ніким з них, а «наближатися до вбогого, щоб йому служити і підвести». «Коли ти доторкаєшся до ран вбогого, – пояснив Папа, – ти доторкаєшся до ран Христа: в цьому полягає суть ставлення Церкви до вбогих».

Одне тіло на все життя: про Божий дар статевості

З вуст молодих французьких католиків прозвучали також запитання щодо сфери любові та статевий вимір людини. «Щоразу, коли я говорила про це із старшими від мене людьми, – зазначила Терез, – я стикалася з браком уваги і розуміння: у мене було враження, що мене не слухають. Я вважаю, що це відбувається тому, що ми є першим поколінням, яке говорить, зокрема, і про це».

«Статевість, статеві стосунки, – відповів Папа, – це Божий дар». Він пояснив, що статеві стосунки мають дві мети: любити один одного і породжувати життя. «Згідно з Біблією, – вів далі Святіший Отець, – Бог створив чоловіка і жінку на Свій образ і подобу, не окремо Адама, чи окремо Єву, а обох разом. А Христос йде далі, кажучи, що чоловік, а також жінка, залишать свого батька і матір і стануть одним тілом».

Саме в такому вимірі, за словами Папи, потрібно говорити про статевість і жити нею: любов між чоловіком і жінкою на все життя. Він додав, що внаслідок людських слабкостей і духовних падінь, люди часто використовують статевість поза межами цього задуму. «Цікаво, що сексуальність, що є найкращим моментом створіння, бо Бог сотворив чоловіка і жінку на Свій обріз і подобу, найчастіше стає предметом нападу легковажності і духа зла», – підкреслив Папа, додаючи, що індустрія сексуальності заробляє багато грошей власне на використанні статевості, відірваної від любові, і це є викривленням Божого задуму. Йог Святість закликав молодь оберігати свій вимір статевості і свою статеву ідентичність і готувати її до любові, «аби принести її в ту любов, яка супроводжуватиме їх протягом всього життя».

Бути «сторожами свого брата»

У питанні молодого француза Поля йшла мова про участь християн у житті суспільства. «Часто громадськість і ЗМІ докоряють Церкві за те, що вона, мовляв, мовчить, а, іноді, за те, що робить надто багато, – підкреслив юнак. – Як нам, християнам і членам Церкви, поводитися?».

Відповідаючи на це запитання Святіший Отець пригадав біблійний уривок, в якому Каїн вбив свого брата Авеля. Бог запитав Каїна, де його брат, а той розгнівано відповів: «Хіба я сторож брата мого?». Папа зазначив, що ми повинні дбати про інших, так як і ми потребуємо, щоб інші дбали про нас. «Ми не ізольовані, – додав він, – ми є одним тілом і Бог хоче, щоб ми йшли до громад, щоб дбали один про одного і допомагали один одному на життєвому шляху».

Наступник святого Петра наголосив, що кожен християнин повинен робити внесок у суспільство і сприяти його розвиткові. «Для того, щоб бути добрим християнином, потрібно забруднювати руки, допомагаючи іншим», – зазначив він, вказуючи також на двох ворогів, що стоять на перешкоді християнському служінню в суспільстві: егоїзм і корупція.

Пастир повинен наближатися до людей

Цікаве запитання прозвучало з вуст Емілі, яка запитувала Святішого Отця, що б він зробив найперше, якщо б йому доручили душпастирську працю на парафії.

Папа розповів, що він був парохом протягом шести років. «Це найкраща праця, яку я коли-небудь мав», – наголосив він. «Якби тепер мене призначили парохом, – додав Папа, – найперше, я би пішов до церкви, відкрив її двері і зустрічав би людей. І ще одне, що можна робити і що мені дуже подобається, це ходити по кварталу та вітатися з людьми». За словами Його Святості, найперше, що повинен робити парох – це наближатися до людей.

Молоді французькі католики запитували Святішого Отця також про те, як їм сприймати Католицьку Церкву в контексті Франції, яка є світською державою, де останнім часом зменшилася кількість католиків.

«Твоє запитання дуже реалістичне, – наголосив Святіший Отець, – Ти мені нагадуєш вболівальника футбольної команди, що починає втрачати популярність, і він запитує себе: “Як мені далі вболівати за цю команду?”. Можливо він захоче змінити команду. Якщо він не дуже захоплюється цією командою, а захоплюється футболом, тоді він вболіватиме за іншу команду, яка грає краще. Міняє команду, змінює інституцію. Але приналежність до Церкви – це, насамперед, не приналежність до інституції, а приналежність до Особи, до Христа».

Віра, за словами Папи, це не ідея, а зустріч з Христом. «Я бажаю тобі, – додав він, звертаючись до юнака, – щоб ця зустріч супроводжувала тебе протягом всього життя».

Як плекати покликання?

Останнє запитання стосувалося всіх попередніх запитань молоді: «Як у цьому контексті супроводжувати покликання кожного?», – запитувала Паолін. Папа попросив її уточнити, які покликання вона мала на увазі, на що дівчина відповіла, що мова йде про покликання до священства і богопосвяченого життя.

Святіший Отець вказав на три елементи такого супроводу: нормальність, супровід у вірі і приналежність до спільноти. Пояснюючи слово «нормальність», він зазначив, що чоловік, який вирішує стати священиком, повинен бути, насамперед, справжнім чоловіком; якщо жінка вирішує стати монахинею, вона повинна бути зрілою жінкою. «Ніколи не потрібно відкидати людяність», – наголосив Папа.

Наступний важливий момент душпастирства покликання – це супровід у вірі, аби майбутні священики, чи богопосвячені особи вони усвідомили красу Бога, зрозуміли Христовий шлях і щоб їхнє життя змінювалося у молитві. Приналежність до спільноти – це ще один важливий елемент зростання у покликанні, який вчить священика батьківства і братерства, а черницю вчить бути іконою Пречистої Діви Марії і Матері Церкви.


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць