Виглядає на те, що об’єктивні, незалежні, неупереджені ЗМІ дурять нас стосовно Папи
  • Втр, 01/11/2016 - 15:15

ЗМІ час від часу вибухають «скандальними» повідомленнями про Папу Франциска, переважно хапаючись за якісь його слова чи речення, вирвані з контексту, в якомусь інтерв’ю, приватному листі чи взагалі десь в приватній розмові. Від часу його обрання Наступником св. Петра «неупереджені» і «об’єктивні» ЗМІ не перестають ліпити з нього такого собі папу-ліберала, який спить і бачить лібералізацію Католицької Церкви, а погані кардинали йому в цьому заважають. І чомусь лібералізація Церкви у «об’єктивних» ЗМІ подається, як не знати яке благо.

Цікаво, що західні «об’єктивні» ЗМІ просто заходилися в істериці стосовно того факту, що Папа начебто усунув кардинала Сару від інавгураційної промови в Інституті сім’ї Івана Павла ІІ і взяв цей обов’язок на себе. Але коли Папа розкритикував лібералізм у своїй промові в цьому ж Інституті, то ті ж самі ЗМІ промовчали, якби нічого не сталося. Тепер знову ті ж ЗМІ здіймають крики, мовляв, Папа напхав лібералів у Конгрегацію у справах Богослужінь і дисципліни Таїнств, щоб блокувати активності кардинала Сари. Проте…. список людей іменованих у Конгрегацію чомусь не наповнений лібералами. Але виглядає для цих ЗМІ це неважливо.

Судячи з скандалів із витоком переписок Сороса, Клінтон та до них подібних, які то готують «католицьку весну» в Католицькій Церкві США, то фінансують в середині Церкви всякі збіговиська ліберальних «католиків»-проповідників абортів, гендеризму і т.п., то грошима рятують абортивні програми, то пробують змістити наголос Вчительського Уряду Церкви з питань моральних на питання соціальні та екологічні, спроба виліпити з Папи Франциска образ ліберала «об’єктивними» і «незалежними» ЗМІ не є випадковою.

Коли Папа говорить проти гендеризму та релятивізму – практично всі «незалежні» та «об’єктивні» ЗМІ нагло глухнуть і сліпнуть. Як тільки десь щось приватно скаже та ще й наголосить, що це тільки його приватна думка – відразу всі «незалежні» та «об’єктивні» ЗМІ обрізані, обірвані слова Папи кидають на перші шпальти, ставлять мало не першою новиною у випусках новин, раптовно з’являється маса всіляких коментарів й експертів, які тут же починають пісню про гарного, доброго Папу-ліберала і злих єпископів та кардиналів, консерваторів, які не на життя, а на смерть борються проти Папи.

Більше того, як гриби після дощу з’являються різні експерти всередині Церкви, які ще вчора гнівно заперечували будь-що сказане Папою Бенедиктом і заявляли про те, що те що Бенедикт сказав – це його приватна думка, яка нікого не зобов’язує. Сьогодні ті ж самі люди заходяться від істеричної спроби довести, що все, що Папа Франциск сказав в приватній розмові, навіть якщо воно вирване з контексту, зобов’язує у совісті всіх католиків. Ось такий ліволіберальний неоультрамонтанізм.

Судячи з усього, вся ця кампанія спрямована на одне – на розкол Церкви. До того ж, вже з попереднім прицілом на звинувачені у такому розколі ортодоксних католиків. Але те паньство, яке таке планує, очевидно, нездатне зрозуміти одного: католики просто вірять, що Католицьку Церкву заснував безпосередньо Ісус, що Він безпосередньо передав владу над нею Петру, а той – своїм наступникам – єпископам Риму. І що для ортодоксних католиків лефавризм, ультрамонтанізм, лібералізм, гендеризм, – це речі з того самого кошика, кошика ворога людського роду. Тому сподівання планерів «весни» на те, що ортодоксні католики стануть розкольниками такі ж безпідставні, як і сподівання на те, що завтра буде місяць липень. Провокації можливі, але вони не матимуть великого успіху.

А нам католикам варто триматися своєї віри, боронити її і допомагати слабким і кволим у вірі. Та й час нам уже вийти з інфантильної наївності й бути мудрими, як змії, але без зла, як голубки.

о. Орест-Дмитро Вільчинський