Виправити теологію визволення?
  • Пон, 16/09/2013 - 13:42

Примас Перу кардинал Хуан Луіс Сипріані Торн закликав о. Густаво Гутьєрреса виправити свою теологію визволення. – Церква не приймає марксистської класової боротьби, але завжди керувалася преференційним варіантом на користь бідності – зазначив Архиєпископ Ліми.

– Сьогодні здається, що для о.Густаво Гутьєрреса настала нова весна – сказав єрарх, коментуючи той факт, що 12 вересня Папа Франциск зустрівся з перуанським богословом у Ватикані. Аудієнцію організував префект Конгрегації Доктрини Віри, Архиєпископ Герхард Мюллер, який був студентом о. Гутьєрреса.

До того ж у Мантуї відбулася презентація італійського перекладу книжки «На стороні вбогих. Теологія визволення», яку Архиєпископ Мюллер і о. Гутьєррес видали разом німецькою дев'ять років тому. Крім того у ватиканській газеті «L'Osservatore Romano» з’явилося інтерв'ю з перуанським богословом.

Кардинал Сипріані, що належить до «Opus Dei», розповів, що під час їхньої останньої зустрічі сказав Гутьєрресу, що ще в молодому віці він висловлював погляди, які добре було б виправити в зрілому віці. – Вивчаючи уважно інструкцію Ратцінгера (про теологію визволення, «Libertatis Nuntius», 1984), чітко бачимо, що працю Гутьєрреса треба виправити – зазначив 69- річний кардинал.

Нагадаємо, що кілька місяців тому аргентинський єзуїт, о. Хуан Карлос Сканнон, дослідник теології визволення в Латинській Америці, нагадав, що нинішній Папа як Архиєпископ Буенос-Айреса підтримував аргентинську тенденцію теології визволення, якій були чужі марксистські аналізи.

О.Густаво Гутьєррес народився 1928 року в бідній сім'ї в столиці Перу, Лімі. Після висвячення 1959 року, а також богословського навчання у Бельгії та Франції почав своє служіння в убогих районах Ліми. Одночасно він викладав у місцевому Папському католицькому університеті. У липні 1968 року в Чімботе він оголосив конференції «До теології визволення» , а за кілька тижнів став богословським консультантом на Другій загальній конференції CELAM в Медельїні, яка показала напрямки прийняття ІІ Ватиканського Собору в Латинській Америці.

Він вважається «батьком теології визволення», яка взяла свою назву від його книжки з 1971 року «Теологія визволення». У 1975 році в Лімі він заснував богословський осередок Інституту Бартоломе де Лас Касаса, працями якого керував. Він читав лекції в університетах багатьох країн світу, також у США та Італії. Однак докторат з богослов'я  отримав наприкінці 1985 року в Католицькому інституті Ліону на основі всіх його наукових досягнень. У 1992 році він вступив до ордену домініканців, мешкає у Франції.

На відміну від інших відомих теологів визволення, зокрема бразильця Леонардо Боффа, о.Гутьєррес ніколи серйозно не конфліктував з Ватиканом, хоча його праці обговорювали в Апостольскій Столиці. Упродовж багатьох років його поєднує дружба з Архиєпископом Мюллером.

О. Гутьеррес пояснює, що теологія визволення виходить зі спостереження, що вбогість є викликом для совісті християн. Убогість ніколи не є доброю річчю, тому що це призводить до руйнування особи і суспільства. Тому важливим значенням для теології визволення є преференційний варіант на користь бідності. Вона не є проявом контекстуального, латиноамериканського укорінення теології, не належить тільки до неї, тому що походить безпосередньо з Біблії, отже, належить до всього християнства.

Розмірковуючи про причини бідності, перуанський богослов заперечує, що вона є фаталізмом. Існують конкретні економічні, політичні та культурні причини бідності, а це означає, що винна в цьому людина. Бідність є результатом поганої організації суспільства. Таким чином, треба звернутися до соціальних аналізів цього явища – соціологічних, економічних, антропологічних.

Однак, виявляючи причини вбогості та вказуючи відповідальних за її тривалість, деякі теологи визволення почали звертатися до марксистської теорії класової боротьби, що привело їх до виправдання зміни суспільних взаємин насильством. Саме звідси розпочалися труднощі в прийнятті Церквою теології визволення, вираженням яких була інструкція Конгрегації Доктрини Віри з 1984 року.

За словами о. Гутьєрреса, ці непорозуміння залишилися в минулому. Теологія визволення й далі існує, але тепер основним викликом для неї є глобалізація, тому що через неї чимала частина людей вже непотрібна задля належного функціонування економіки.

У згаданому інтерв'ю «L'Osservatore Romano» перуанський богослов сказав , що «теологія визволення не є теологією соціального визволення, хоча визволення має соціальний аспект; є теж індивідуальним визволенням, яке обіймає ментальність, а потім є визволення від гріха. Усе це називається визволенням, яке є визволенням не лише від гріха. (...) Теологія визволення прагне до свободи осіб, людства, свободи від несправедливості, від помилкової ментальності, а зрештою і від гріха».

За матеріалами: wiara.pl