Віра, молитва, покаяння…
  • Срд, 17/05/2017 - 19:49

«Моліться на вервиці щодня, щоб досягти миру та закінчення війни»

(слово редактора Нової Зорі для номера за 11 травня 2017 року)

Кілька днів тому з групою паломників я повернувся на Батьківщину з португальського містечка Фатіма. Наша мандруюча спільнота складалася з 48 чоловік, трьох священиків і двох сестер монахинь включно і пробула в дорозі два тижні, проїхала понад вісім тисяч кілометрів і відвідала відомі відпустові місця європейського континенту, такі як Люрд (Франція), Фатіма (Португалія), Монтсеррат (Іспанія). Наша найдальша точка – це португальське містечко Фатіма, де рівно 100 років тому – 13 травня 1917 року трьом діточкам Лукії, Якинті і Франциску з’явилася Діва Марія і через них промовила до світу. Господь промовляв через Богородицю, а Богородиця скористалася допомогою маленьких діточок.  Як сто років тому, так і сьогодні це об’явлення дуже актуальне і для нашого часу і для нашої Батьківщини: слова Богородиці, які вона промовила, говорять самі за себе: «Моліться на вервиці щодня, щоб досягти миру та закінчення війни».

Протягом паломництва мені запали до серця ці обнадійливі слова Марії про кінець війни. Кожна українська душа прагне, щоб не було війни і на нашій землі, кожен, хто любить цю землю, хоче бачити її мирною і придатною для доброго і комфортного життя її громадян. Кожен, хто втратив когось з рідних, знайомих, близьких, хотів би, щоб Господь в один момент припинив ці жахливі події нашого сьогодення. Проте багато-хто «хотів би» бачити її мирною, щасливою, але без Бога. Дехто навіть плекає в собі таку хибну і фальшиву надію. А ми, віруючі люди, знаємо, що всякий дар і всяке добро походить від Бога, що саме Він є джерелом миру, джерелом добра, джерелом любові.  Без Бога ми на землі не зможемо ніколи знайти миру і щасливого життя. Тому фатімське послання  Богородиці, її люблячі материнські слова є неначе вогником у темряві нашої сучасної боротьби за виживання. Вогник – який не дозволяє опускати рук, але йти вперед і вірити, що з Божою допомогою все зміниться на краще. Але у сьогоднішньому слові я хочу пригадати Вам, дорогі наші читачі, лише слова Ангела, які почули маленькі діти ще за рік до об’явлення Богородиці, протягом літа-осені 1916 року.

Очевидиця Лукія розказує, що в першій появі вони (діти) побачили постать юнака, від якого випромінювало сяйво і він сказав: «Не бійтеся! Я — Ангел Миру. Моліться зі мною!». Він промовляв: «Боже мій! Я вірю, поклоняюся, надіюся та люблю Тебе. Перепрошую за тих, які не вірять, не поклоняються, не надіються та не люблять Тебе».

На другий раз Ангел звернувся до дітей зі словами: «Що ви робите? Моліться багато! Найсвятіші Серця Ісуса та Марії мають намір виявити через вас своє милосердя. Приносіть Всевишньому молитви та жертви». Лукія запитала: «Як ми повинні жертвувати собою?». «Все, що можете, приносіть Господеві як жертву, за відшкодування гріхів, якими Він є зневажений, благаючи про навернення грішників. Добувайте таким способом мир для вашої батьківщини… Самовіддано та з покорою приймайте усі страждання, які Бог посилатиме вам».

І втретє з’явився ангел в той час, коли діти молилися і також повторював молитву: «Пресвята Трійця, Бог Отець, Божий Син, Бог Дух Святий, глибоко Вам вклоняюся й жертвую Тіло, Кров, Душу й Божественність Ісуса Христа, присутнього в усіх кивотах на землі, в надолуженні образ, святотатств і байдужості, якими Він є зневажений. І ради безконечних заслуг Його Найсвятішого Серця й Пречистого Серця Марії прошу навернення бідних грішників…».

Чого варті лише слова Ангела Миру, який і до нас звертається до кожної української душі в цей непростий час для нашої Батьківщини. Сьогодні слова Ангела Миру звернені і до нас, дорогі українці, які прагнуть хоч чимось допомогти у цій ситуації і не завжди знають як це зробити. Ангел Миру дає нам дороговказ, як спричинитися до виправлення ситуації, пов’язаної з війною і як здобути мир для нашої Батьківщини:

Не боятися!

Вірити Богові!

Поклонятися Господеві!

Надіятися на Нього і любити Його!

Перепрошувати за тих людей, які цього не роблять.

Молитися багато, щоб Серця Ісуса і Марії виявили через нас своє милосердя.

Приносити Всевишньому молитви і жертви і благати про навернення грішників.

Самовіддано і з покорою приймати страждання і випробування.

Перепрошувати Бога за гріхи святотатства і байдужості.

Тому, дорогі наші читачі, переживаючи 100-літній Ювілей фатімських об’явлень і роздумуючи над тим, що сказав Ангел Миру, просімо у Бога ласку навернення нашого народу, щоб наші земляки зрозуміли, що покаяння за гріхи (приступати до таїнства Сповіді), щира і постійна молитва (не пропускати щоденні молитви і недільну Службу Божу, приступати до святого Причастя) і дитяча довіра до Господа – це шлях, яким ми можемо здобути мир для нашої Батьківщини.

о. Йосафат Бойко, ВС

Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць