Владика Богдан (Дзюрах): «Відповідь на всі наші «чому?» є в розп'ятому і воскреслому Ісусі Христі»
  • Птн, 12/12/2014 - 00:30

«Людині не завжди дано зрозуміти таємниці Божі. Однак, ми можемо навчитися від Богородиці правильної постави на те, що ми в нашому житті не розуміємо, а саме – зберігати Боже слово у своєму серці, носити його у собі, аж доки воно не об’явить свій сенс у світлі таїнства Христа» – так звернувся до працівників Патріаршої курії УГКЦ владика Богдан (Дзюрах), Адміністратор Патріяршої курії під час проповіді в Патріяршому соборі Воскресіння Христового в четвер, 11 грудня, коментуючи Євангеліє від Луки 18, 31-34.

Проповідник зауважив, що вже малі діти скеровують свій допитливий погляд до навколишнього світу, а згодом, навчившись говорити, буквально «засипають» батьків потоком своїх «чому?». Дорослі теж носять в своєму серці тисячі «чому?», на які не завжди знаходять легкі і задовольняючі відповіді. А зокрема, на думку єпископа, кожна людина рано чи пізно починає шукати відповіді на запитання: «Чому я маю помирати?», «Чому існує смерть?», а ще – «Чому страждають невинні, праведні?».

На думку владики Богдана, справжній сенс того, що ми не раз не розуміємо у нашому житті, чи у житті наших ближніх, можна відкрити лише у світлі Божого Слова, того Слова, яке вийшло з уст Христа Ісуса, і яке, за прикладом Богородиці, треба вчитися «носити у своєму серці», роздумуючи над ним і молячись ним. А ще більше – завдяки спогляданню життя Ісуса Христа, який є Воплоченим Словом Божим. «У людському житті Сина Божого людина віднаходить відповіді на усі найсуттєвіші запитання, які нуртують в її розумі і бентежать її серце» - ствердив владика.

При цьому він проілюстрував свої слова недавно пережитим: «Учора я з кількома особами був на Майдані незалежності, у тому місці, де загинула найбільша кількість героїв Небесної сотні. Люди, які приходять на це святе місце, скроплене невинною кров’ю наших героїв, дивлячись в очі цих молодих, повних життєвих сил і надій людей, мабуть не рідко питають себе в глибині душі: «Чому вони мали помирати?». А відповідь є дуже близько, - зауважив владика, - вистачить піднести голову понад фотографії героїв, щоб побачити дерев’яний хрест з ликом Розп’ятого Спасителя, що його відразу після трагічних лютневих подій вирізьбив невідомий майстер. У Розп’ятому Христі знаходимо відповідь, Він своїми невинними стражданнями і своїм славним Воскресінням вказує, що страждання, які людина приймає з любови, стають дорогою до повноти життя, до Воскресіння в Бозі. Христос Розп’ятий і Воскреслий є відповіддю на болючі питання нашого сьогодення: чому наш народ, бажаючи жити кращим, більш справедливим і гідним людини життям, мусить переносити такі випробування і страждання? На переконання Секретаря Синоду, саме з Хреста Господнього спливають на наш народ сила і благодать, якою Господь прагне перемінювати наші серця і усе суспільство.

Тому на закінчення своєї проповіді владика Богдан закликав зібраних у Патріяршому соборі працівників курії молитися за кожну людину, котра сьогодні в Україні несе свій хрест, - за родини загиблих на Сході України і на Майданах, за поранених, за біженців і вимушено переселених, за полонених і тих, хто проживає в районах, охоплених війною. Окремо проповідник запросив молитися за важко хворих співпрацівників курії та за потребуючих молитви рідних і близьких. «Нехай Господь їм і усім нам дарує свою мудрість і свою силу, вміти переживати різного роду випробування із Христом і у Христі, щоб таким чином ці випробування ставали для кожного із нас дорогою до повноти життя у Господі, дорогою до Воскресіння» - завершив він.