5 січня 2016 року, в с. Верчани на Стрийщині прощались з померлим учасником АТО Тарасом Яворським. В останню путь, полеглого бійця, якому мало б виповнитися 42 роки, численно прийшли провести односельчани та мешканці сусідніх сіл, його найрідніші люди та далекі родичі, друзі, знайомі та вдячні краяни. На похороні були присутні також бойові побратими загиблого. Зі сльозами на очах та болем у серці люди несли квіти і вінки, державну символіку, лампадки.

Тарас служив водієм у 3-му батальйоні територіальної оборони, потім у 24-й бригаді. Понад рік брав участь в антитерористичній операції на Луганщині. Демобілізувався у червні 2015 року. Після повернення із зони бойових дій, чоловік почувався погано. За його життя до останнього боролись медики військового госпіталю у Винниках і Стрийської центральної районної лікарні, проте врятувати його життя не вдалось. У померлого залишилася дружина і двоє неповнолітніх дітей.

Похорон розпочався в домі померлого, де було відслужено панахиду. Під звучання траурних мелодій у виконанні муніципального чоловічого хору «Каменяр», домовину з тілом воїна Тараса, бойові побратими віднесли до храму святого Архистратига Михаїла, де було відслужено чин похорону, який очолив Преосвященний Владика Богдан Манишин, єпископ-помічник Стрийської єпархії.

Звертаючись до присутніх з проповіддю, єпископ зазначив: "Згадуючи життя померлого Тараса, можемо сказати, що він є той, хто живе у Бозі і не вмирає, бо був практикуючим християнином, перебуваючи у відпустці брав участь у прощі. Він прожив життя гідно і був людиною Божої волі, тому що не відмовився від того, що треба комусь йти і зупинити ворога. Він не хотів, щоб стежками його волі ходив хтось інший".

"Жертва наших хлопців не є даремна, але сьогодні ми всі, стоячи у храмі перед обличчям Божим і прощаючись з померлим воїном Тарасом не можемо жити далі у такий спосіб як ми жили. Ми мусимо бути гідними того, за що наші воїни віддали своє життя. І кожного разу, коли ми згадуватимемо їх - вони будуть з нами", - наголосив владика Богдан.

Завершився чин похорону загиблого бійця на місцевому кладовищі, де під спів Державного Гімну України та залпові постріли з автоматів, тіло полеглого опустили в могилу.

Вічна пам'ять Герою!