Владика Борис Ґудзяк вважає, що криза лідерства і довіри це не лише феномен України, а й усього світу: «Брак чи відносність довіри є глобальним феноменом, у різних країнах і різним елітам люди не вповні довіряють». Таку думку єпископ Паризької єпархії УГКЦ висловив на міжнародній конференції «Моральне лідерство: виклики сьогодення».

Конференція Інституту лідерства та управління зібрала в Українському католицькому університеті близько ста учасників з різних куточків України, зокрема з Києва, Тернополя, Вінниці, Луганська.

Обговорюючи тему конкуренції, владика Борис висловив думку, що вона є необхідною: «Але з іншого боку, ми бачимо, як відсутність досконалої моральної постави, є приводом до того, що конкуренція принижує багатьох осіб. Я не маю відповіді, як змінити таку ситуацію, але це питання є відкритим на рівні управлінських стосунків. Інститут лідерства та управління і ми з вами є покликані до нового розуміння успіху і методів, які провадять до нього», – вважає єпископ.

Серед якостей, якими має володіти моральний лідер, ректор УКУ виокремив: відповідальність, вдячність, автентичність, цілісність, відкритість на іншого, смирення, вміння довіряти, слухати: «Слухання – це один із вимірів відкритості. Важливо чути не лише слова, а й бачити людину і таким чином почути те, що вона не висловила вголос».

Про брак відповідальності та наслідки відсутності горизонту планування в українців розповів аналітик, керуючий партнер компанії pro.mova Євген Глібовицький: «Якщо є одна ниточка, за яку можна потягнути, щоб розплутати клубок з багатьох проблем, то це – горизонт планування. Значна частина речей, які ми робимо сьогодні є ефективними в короткостроковій перспективі (дав хабар – вирішив проблему). Але є надто небезпечними в перспективі довгостроковій. Якщо ми приймаємо логіку, за якою «завтра» існує, і ми можемо на нього впливати, то не будемо давати хабар і будемо ставитися до лідерства не як до статусу, а як до відповідальності».

На думку Євгена Глібовицького, відповідальність – на сьогодні є найстрашнішим викликом для пересічного українця. У цій ситуації суспільство потребує нової соціальної доктрини та чітко артикульованих повідомлень від інституції, якій воно довіряє. Як варіант, це може бути церква. «Нам потрібна нова соціальна доктрина, нові сенси. Вони будуть або принесені з допомогою Церкви, або без неї. Але тоді церква залишиться на захисті наявної логіки», – зазначив експерт.

Серед доповідачів конфренеції також були голова правління фундації «Освіта для демократії» Кшиштоф Становскі, правозахисниця з Луганська Лариса Заливна, соціолог та аналітик Вікторія Бриндза, співзасновник та екс-президент UCEF Джон Кюрі.

У другій часині конференції учасники працювали у малих групах: «Політичний вимір лідерства», «Соціальний вимір лідерства», «Харитативне служіння», «Моральність громадського лідера», «Духовність лідера», «Медіа та моральне лідерство».

Прес-служба УКУ