Владика Діонісій (Ляхович): «Ми, християни, повинні бути свідками живого Бога у повсякденному житті»
  • Пон, 21/10/2013 - 16:37

Як ми вже повідомляли, 20 жовтня 2013 р. українська парафія в Римі відсвяткувала храмовий празник. Святкову Архієрейську Літургію очолив та виголосив проповідь Преосвященний Владика Діонісій Ляхович, Апостольський Візитатор для українців греко-католиків в Італії та Іспанії.

Нижче подаємо текст проповіді, яку Владика Діонісій виголосив під час Святої Літургії.

Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі брати і сестри!

Ми беремо участь у празнику святих Сергія і Вакха, мучеників IV століття, які були воїнами. Вони не хотіли принести жертву поганському божкові, тому імператор Максиміліан спершу їх зневажив, а потім наказав їх вбити.

На цій Божественній Літургії ми слухали читання з листа Апостола Павла (Еф 6,10-17), в якому він закликає своїх вірних в Ефезі до духовної боротьби у могутності сили Божої, запрошує одягнути на себе повну зброю Божу, щоб відсікти хитрощі диявольські, бо треба боротися проти духів злоби, проти начал і властей, проти правителів цього світу темряви. Треба стояти твердо, опоясавши себе правдою, вдягнувшись у броню справедливості і взувши ноги у готовність проповідувати Євангелію миру. Не можна ще забути, що на цю боротьбу треба взяти щит віри, шолом спасіння і меч духовний, який є саме слово Боже.

А з Євангелія від Йоана (Йо 15,17-16,2) ми почули про заповідь, щоб любити один одного і не боятися, коли нас ненавидь і переслідує світ. «Переслідували мене, переслідуватимуть і вас», – каже Христос, і будуть переслідувати з будь-якої причини, можливо тільки за те, що є учнями Христа. «А якщо зберігали слово моє – каже далі Христос, – зберігатимуть і ваше». І за наших днів ми чуємо в новинах, що вбивають християн тільки за те, що вони є християнами, і так буде до кінця віків. Тому не треба боятися тих, які нас переслідуватимуть словом, наклепом і можуть навіть заподіяти фізичну смерть. Навпаки, треба продовжувати робити добро, держатись істини, не відступати від правильної дороги, хоч через це можемо втратити все, навіть життя.

Коли Ісус посилає апостолів на місію, каже: «Посилаю вас немов овець серед вовків». Не обіцяє своїм учням вітань на майданах, популярності, натомість говорить про те, що «будуть вас волочити до правителів і до царів за мене, щоб свідчити перед ними і перед поганами. Не бійтеся, не журіться, як або що вам говорити… Не ви будете говорити, а Дух Отця мого говоритиме. Вас ненавидітимуть всі за моє ім’я, але хто витримає до кінця, той спасенний буде» (Мт 10, 16-22).

Саме цю стійкість у любові і вірність до кінця дає апостолам Дух Істини, Який походить від Отця. Дух Істини, Який свідчить про Ісуса, буде свідчити і за Його учнів. Та й Христос каже, що може бути і таке: «хто вас убиватиме, буде гадати, що тим служить Богові» (Йо 16,2). Не бійтеся! «Non abbiate paura!» – казав Іван Павло ІІ, і це часто повторює Папа Франциск.

Святі Сергій і Вакх – це мученики. Слово «мученик» з грецької мови означає «свідок». Ми на Вечірні свята слухали читання зі Старого Завіту, коли Господь звертався до вибраного народу, кажучи: «Ви є свідки!». Це саме також Ісус Христос говорить до своїх учнів, коли возноситься на небеса: «Ви будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Ді 1, 8). Отже, мученик – це свідок Ісуса Христа.

Святі Сергій і Вакх не були єпископами, священиками чи монахами, а воїнами. А ви знаєте, що у війську не так легко свідчити про Ісуса Христа, адже, у військових частинах буває по-різному. Однак, ці дві військові особи не боялися свідчити про Ісуса Христа.

Святі мученики Сергій і Вакх жили вже дуже давно, у ІV столітті, а ми живемо у ХХІ. Однак, свідки Христа є у кожному віці і на всіх просторах нашої землі. Між нами є новомученики, які страждали по Сибірах, а ХХІ століття – це час, у якому ми, також тут в Італії, повинні бути свідками живого Бога у повсякденному житті.

Важливо пам’ятати та взяти собі до серця те, що ми покликані бути свідками Ісуса Христа навіть у найменших ділах. Інколи треба посвідчити істину, замість викручуватися брехнею, прощати – замість тримати в серці помсту і гнів, благословити – замість проклинати, іти на зустріч потребуючому – замість проходити повз нього безтурботно.

Свідчення – це завдання для всіх християн без винятку. Наше завдання –бути Церквою, яка свідчить! Церква – це не тільки Папа, єпископи, священики, монахи і монахині, але – всі ми, також миряни. Всі запрошені до духовної боротьби, стояти твердо, опоясавши себе правдою, вдягнувшись у броню справедливості, взувши ноги у готовність проповідувати Євангелію миру, не залишати збоку щит віри і меч духовний, що є саме слово Боже.

Особливо миряни, як святі мученики Сергій і Вакх, мають можливість зайти туди, куди духовні особи не можуть зайти: на місця вашої праці, де ви інколи терпите, зазнаєте різних понижень і упокорень. Отже, будьмо там свідками: свідками терпеливості, любові, віри, надії, милосердя; свідками покори, братерства, материнства і батьківства; свідками місії Слова Божого, яке треба понести тим, що ще не мали нагоди його слухати, кликати до участі в таїнстві спасіння наших співвітчизників далеких від Церкви та таїнств спасіння, далеких від недільної Божественної Літургії. Мені інколи соромно, коли лечу літаком в Україну, і є багато українців на борту, але ніхто мене не пізнає. Відчуваю, наче докір сумління, що пастир не знає своїх овець і вівці його не знають (пор. Йо 10, 14). Мені здається, що малий відсоток наших співвітчизників ходить до Церкви, і, відповідно, є мало тих, які знають свого священика чи єпископа. І в цьому місія мирянина – зробити учнями Христа тих, що Його ще не знають.

Oтже, миряни – це воїни, на зразок святих мучеників Сергія і Вакха та св. Апостола Павла, запрошені боротися доброю борнею, віру зберегти, бо сьогоднішній світ байдужий до віри. Папа Франциск 14 жовтня запрошував християн цей Божий дар віри виявляти у конкретному щоденному житті ділами любові, згоди, радості, терпіння, як це практикували перші християни, де «громада вірних мала одне серце і одну душу тоді, коли Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса й були всі вельми любі» (пор Ді, 4,32-34). Вселенський Архиєрей Франциск закликає нас бути відважними, плисти проти течії, віддалятись від ідолів сучасної людини, яка більше вірить мамоні, владі і славі, ніж в єдиного та істинного Бога; закликає користатись мовою милосердя, яка виявляється радше у жестах доброзичливості, ніж словами. Це те, що зробив сам Ісус Христос, Який залишив свою рівність із Богом, і пішов нам назустріч, став одним із нас, і тому кожного християнина Папа запрошує іти назустріч іншим, діалогувати з тими, що не думають як ми; з тими, що мають іншу віру, або з тими, що взагалі її не мають.

Папа Франциск часто закликає християн до милосердя і каже, що Церква – це мама (аудієнція 18 вересня 2013), яка не закриває дверей, щоб кожний знайшов притулок та мав нагоду надихатися любов’ю і надією, щоб згодом міг це передати іншим.

Наші покровителі Сергій і Вакх є зразком відважних свідків віри та прикладом добрих мирян. І до цього закликає Церква нас тепер – давати відповідь тій кризі віри, яка панує у світі, у цій масовій апостазії сучасної західної культури.

Тому вгору піднесімо серця! Українська парафія в Римі, крім покровителів свв. Сергія і Вакха, утішається іконою Жировицької Богородиці, відомої для італійців як Madonna del Pascolo – Богородиця пасовища. На пасовищі є пастир і вівці, але згідно з Євангелієм може приховуватися злодій, наймит і вовк. Тому Жировицька Богородиця захищає це духовне пасовисько як Матір Елеуза – Мати Ніжності, Яка пригортає до Свого обличчя Свого сина і кожного з нас, також своїх синів і доньок.

Нехай Господь з нагоди цього празника благословить всіх нас: священиків, монахів, монахинь, вас мирян, щоб ми всі, хто є на цьому Христовому пасовищі, хто знаходиться поза межами України, тут в Італії, щоб і тут зберегли нашу віру і церковну традицію; щоб і тут були свідками нашої пісні і молитви. Ми приїхали з України не з порожніми руками, але привезли дар віри, якою маємо ділитися з тими, для яких працюємо, і тим самим дарувати її для Вселенської Церкви.

Нехай Господь усіх вас благословить!

+ Діонісій
Рим, 20.10.2013

Джерело: www.chiesaucraina.it/