Владика Дзюрах: історія не закінчується Голготою, Великдень настане обов’язково

В інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News Апостольський Екзарх для українців католиків візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії розповів про духовну та гуманітарну підтримку всіх, що страждають від війни в Україні. За його словами, «це драма Голготи, і тільки очима віри можемо збагнути, по якій стороні маємо далі залишатися і як маємо поводитися».

«Ця війна викликає дуже багато запитань, а відповіді може дати тільки Господь Бог, тому було би дуже небезпечно для Церкви спішити з готовими і легкими відповідями на таку велику драму, яку переживає наш народ», – на цьому в інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News наголосив владика Богдан Дзюрах, Апостольський Екзарх для українців католиків візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії. Нещодавно він був у Римі разом єпископами Німеччини з візитом ad Limina, тобто паломництвом до Апостольської Столиці, ключовим моментом якого була зустріч зі Святішим Отцем. До програми візиту входять також відвідини різних ватиканських відомств.

«Очевидно, я скористався з нагоди, щоби в окремих дикастеріях піднімати питання нашого душпастирського служіння, нашої співпраці з Римо-Католицькою Церквою в країнах нашого екзархату, – зазначив владика Богдан. – Особливо для мене дуже цінним був візит до Дикастерії Східних Церков, де ми мали гарну зустріч, у якій разом зі мною взяли участь також десять єпископів Римо-Католицької Церкви Німеччини. І таким чином, з одного боку, ми могли представити Префектові дикастерії кардиналові Сандрі стан опіки над східними католиками в Німеччині, а з іншого, виявити також наше тісне сопричастя, співпрацю, яка існує між нашим екзархатом і римо-католицькими дієцезіями в Німеччині». Ієрарх розповів, що під час зустрічі з керівництвом Дикастерії у справах комунікації він вказав на «важливість взаємної комунікації, безпосереднього спілкування між Апостольською Столицею і помісними Церквами, щоб ми могли одним голосом звіщати Божу правду і свідчити Євангеліє в країнах нашого служіння».

Відвідуючи, разом з німецькими єпископами Дикастерію служіння цілісному людському розвитку, Апостольський Екзарх для українців католиків візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії мав нагоду «вкотре звернути увагу на страждання українського народу, спричинені російською агресією проти України», і також закликав працівників дикастерії не лише працювати над подоланням наслідків агресії, але й опрацювати в аналітичний, науковий спосіб причини теперішньої трагедії: «Як так сталося що в ХХІ столітті трапилася несправедлива агресія однієї країни проти сусідньої держави?».

Підтримка з боку єпископату Німеччини

Під час візиту ad Limina єпископ Богдан Дзюрах мав нагоду ще раз пересвідчитися у підтримці його німецьких побратимів. «Ця підтримка є абсолютно одностайно як серед німецького єпископату, так і в скандинавських країнах, які теж належить до нашого екзархату», – наголошує він, додаючи, таким чином німецька Церква, з одного боку, показує свою велику солідарність з українським народом, але також виявляє перед своїм суспільством «правдиве обличчя Церкви, материнське обличчя Церкви-матері, яка співчуває зі своїми дітьми, незалежно від національності, від конфесійної приналежності, від політичних поглядів, є відкритою для всіх, усім співчуває і стоїть однозначно на боці жертви». Німецькі єпископи, як підкреслив владика Богдан, виявляють це не лише своїми словами, але й ділами: надзвичайна велика поміч надходить як від Церкви, так і від всього німецького суспільства мешканцям України, так і українським біженцям, які шукають прихистку в Німеччині.

Душпастирська опіка біженцями

Великий наплив біженців після початку повномасштабної війни поставив новий виклик перед екзархатом, що має завдання надавати душпастирську опіку українцям католикам візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії. За словами його очільника, в Німеччині тепер перебуває приблизно мільйон українських біженців, а в Скандинавії – понад 150 тисяч. «За цей час, – розповів він, – ми старалися запросити до праці на теренах екзархату нових священиків, але їх і надалі бракує. Ми потребуємо дуже добрих, ревних священиків, місіонерів, які були б готові серцем і душею підтримати наших людей і послужити їм. За останні півроку завдяки відкритості римо-католицьких єпископів ми могли в той чи інший спосіб задіяти одинадцять нових священиків, і це майже на третину збільшило кількість нашого клиру, але ми потребуємо надалі, тому користаючись нагодою, запрошую зголошуватися тих, хто чується справді компетентним і готовим до такого жертовного служіння, щоби на перехідний час, поки закінчиться війна в Україні, ми могли підтримати наших людей на теренах екзархату і послужити їм якнайкраще як Христова Церква».

Єпископ Богдан Дзюрах зауважив, що для священиків, які захочуть відгукнутися на це запрошення, знання німецької мови не є обов’язковим, бо тепер основним завданням є служіння українцям і німецькі єпископи ставляться з розумінням до цієї нагальної потреби. «Отже, на короткий період служіння можна обмежитися знанням української мови, – пояснив він. – Очевидно, коли йдеться про довгострокове служіння в Німеччині, тут знання німецької мови є обов’язкове і на досить солідному рівні. І це з двох причин: з одного боку, щоб мати безпосередній зв’язок з німецькими структурами Католицької Церкви, громадянським суспільством в Німеччині чи в країнах Скандинавії, а з іншого боку, щоб також бути відкритими на допомогу нашим латинським співбратам у їхньому душпастирському служінні. Бо, як правило, під час душпастирства для наших вірних найбільше навантаження припадає на суботу, на неділю, на свята. Натомість, в будні маємо трохи менше праці, і тому наші священики допомагають в багатьох римо-католицьких дієцезіях здійснювати різного роду служіння, зокрема в лікарняному капеланстві, чи служать як сповідники. І з одного боку, це є виявом нашої братерської підтримки для німецької Церкви, а з іншого боку, також вираженням нашої солідарності з ними та наші вдячності за їхньою підтримку, зокрема, матеріальну, яку німецька Церква надає нашому екзархатові.

Час України

Владика Богдан підкреслив, що в Європі, в Німеччині, та у всьому світі настав час України. «Коли Ісус Христос заповідав свою хресну смерть, він казав: “Коли Я буду піднесений від землі, усіх притягну до Себе (Ів 12, 32)”. Україна тепер розп’ята на очах усього світу, як сказали наші єпископи в одному з послань. І тим своїм болем, стражданням, але також своїм героїзмом і рішучістю в захисті своєї свободи і гідності, українці притягують до себе увагу цілого світу, цілої Католицької Церкви, і не тільки Католицької Церкви. І це дає нам великий шанс і виклик проповідувати правду, але також поширювати знання про Україну, про її історію, про культуру, її духовну спадщину, бо до цього маємо тепер надзвичайно сприятливий час, можна сказати “кайрос”».

Відповіді може дати тільки Бог

Ділячись думками про допомогу вірним в інтерпретації цих трагічних подій, очільник Екзархату для греко-католиків Німеччини і Скандинавії зазначив, що «війна викликає дуже багато запитань, а відповіді може дати тільки Господь Бог, тому було би дуже небезпечно для Церкви спішити з готовими і легкими відповідями на таку велику драму, яку переживає наш народ». «Це драма Голгофи, – підкреслив він, – і тільки очима віри можемо збагнути, або відчути те, по якій стороні маємо далі залишатися і як маємо поводитися в тих обставинах». Ієрарх зазначив, що часто він інтерпретує долю українського народу у світлі земної долі Ісуса Христа. Зокрема, його вражають слова Ісуса “Зненавиділи вони мене безпідставно” (Ів 15, 25). «Можемо теж сказати, що та ненависть, якою озброєна Російська Федерація в цій війні проти нашого народу, не була спровокована нічим. І тут ми розпізнаємо теж долю Ісуса в долі нашого народу», – зазначив владика Богдан, додаючи, що «попри всі страждання, болі і терпіння, це дає нам певність у тому, що історія не закінчується Страсною П’ятницею, що обов’язково настане Великдень Воскресіння, відновлення, Великдень правди, Великдень, коли запанує любов, добро та істина над цією ненавистю, над злом і над оманою. І це дає нам силу».

Єпископ підкреслив, що це світло Воскресіння не прийде в якомусь невизначеному моменті як спалах феєрверків. Це світло вже тепер відчувається в нашому народі, а також на Європейському континенті. «Це світло віри, – наголосив він, – насамперед, віри в Господа Бога, Який є владикою людської історії, і в руках Якого є долі країн народів і людей. Це також світло Воскреслого Христа, Який є присутній між нами, Який у собі носить рани нашого народу і в Його особі маємо запоруку нашої твердої надії на Воскресіння, на перемогу».

Пасхальне світло, за словами єпископа, розпізнається також в любові, якою палають серця українських захисників, волонтерів, медиків, лікарів і всіх тих, «хто в нелюдських обставинах окупації зберігає вірність правді, вірність рідному народові, рідній державі». Це світле Воскресіння лине також як велика хвиля солідарності з українським народом, яка поширюється в Європі та по всьому світі.

Конкретна рука допомоги і молитовна підтримка

На початку повномасштабної війни проти України Апостольський Екзарх для українців католиків візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії звернувся до духовенства та вірних з листом-закликом «Все – на поміч Україні». «Всі наші молитви, передовсім, скеровані до Господа Бога, щоб він зупинив це кровопролиття, цю агресію та насилля над нашим народом, – наголосив він в інтерв’ю, – бо війни провокують грішні люди, але мир дає святий єдиний Бог. І ми мусимо благати Бога вдень і вночі, і далі здіймати наші молитви про мир в Україні».

Друга важлива річ, за словами ієрарха, – це гуманітарна допомога. Він розповів, що до парафій їхнього екзархату вдень і вночі прибували вірні і приносили різного виду гуманітарну допомогу, яку волонтери відразу розфасовували і відправляли в Україну. Цієї допомоги було надзвичайно багато. Наприклад, лише катедральна парафія в Мюнхені щоденно відправляла близько семи вантажівок, наповнених гуманітарною допомогою. «Надання допомоги триває, – зазначив владика Богдан, – можливо, не в таких великих розмірах, як було в перші тижні, але, тим не менше, вона не припинилася і тепер має більш цільовий характер: ми маємо певні контакти з різними організаціями, з якими співпрацюємо в Україні і через них доносимо нашу поміч в Україну до потребуючих».

В екзархаті було створено комісію гуманітарної допомоги, яка окремо розглядає проекти, що надходять з різних єпархій України. Допомогу спрямовують, насамперед, тим, хто став безпосередньою жертвою війни, біженцям і внутрішньо переміщеним особам.

«Допомагаємо нашим священикам на сході України, – підкреслив владика Богдан, – бо окрім гуманітарної допомоги, для наших людей надзвичайно важливою є присутність духовної особи: люди, які страждають від війни, вбачають в священикові присутність самого Бога, Який їх не покинув, Який є разом з ними. І саме тому одним із напрямків нашої праці для України є підтримка нашого духовенства на сході України».

Єпископ додав, що відповідаючи на заклик Блаженнішого Святослава, вони також допомагають людям на щойно звільнених територіях пережити важкі місяці зими.

Час випробування, але також благодатний час

«Для нас усіх – це важкий час, час випробування, але це також час благодатний, – наголосив єпископ Богдан Дзюрах на завершення. – Нас надихає наша віра, віра в Ісуса Христа Воскреслого, і в наших зусиллях нас підтримує також велика жертовність наших захисників, за них ми щоденно молимося, їм дякуємо за їхнє служіння і просимо в Господа, щоб якнайшвидше в Україні настав справедливий і тривалий мир, і щоб вони всі живі і здорові вернулися до рідних домівок, що ми могли разом відбудовувати і церковне життя і нашу Україну на рідних землях».