Владика Венедикт про Зелені свята: «Зелень символізує Духа Святого, який дає буття усьому…»
  • Нед, 31/05/2015 - 01:07

Десятого дня по Вознесінню Христа Святий Дух Зійшов на його апостолів. В УГКЦ цього дня завершується період Декади місійності. Протягом десяти днів якої ми роздумували про «живучість» і місійність нашої Церкви.

Про це розповідає владика Венедикт, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.

- Преосвященний владико, як зрозуміти те, що cвято Зіслання Святого Духа вважається ще й днем народження Церкви?

- У Старому Заповіті знаємо, що Бог часто промовляв до людей, однак у Новому Заповіті Він уже сам являється  і перебуває з ними. Господь після свого Воскресіння, а згодом і Вознесіння, тілесно залишає людство. Однак, Він дає йому Духа Святого. І Церква, в якій перебуває Христос, являє у повноті Пресвяту Тройцю: Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого. Церква під натхнення Духа Святого починає діяти і жити. Так, як людина, вона живе, робить певні кроки і рішення. Через Зіслання Святого Духа Церква живе, бо в ній присутній Бог. Однак, у храму є ті ж люди, як і поза ним. Церква живе не через певні присутні в ній структури, досвід праці, а через присутність Господа у Святих Тайнах, особистій молитві. Дух Бога, через якого Церква постала, як спільнота вірних, у Церкві перебуває. Тому час Зіслання Святого Духа – момент, коли Церква – люд Божий, починає свою подорож. Живучість Церкви показує, що вона реагує, так само, як і людина. Адже доки особа реагує, доти вона живе.

- Відомо, що це свято, подібно, як і свято Пасхи перейнято зі Старого Завіту. Як це свято святкували тоді, і як його святкують тепер?

- У Старому Заповіті євреї мали три найбільші свята. Серед них -  Пасха і П’ятидесятниця (свято урожаю на знак вдячності за те, що Бог дає). Тепер же це свято відзначається дещо в інакшому аспекті. Скажімо, в духовному аспекті, підкреслює момент, коли Дух Святий сходить на апостолів, які були звичайними людьми. Однак, Святий Дух заставляє апостолів доброчинно мислити. Кожен із нас переживав той момент, коли пізнавав знання невідомо звідки і міг відважно прийняти рішення. Так само, через дію Святого Духа, ми, чинячи чимало гріхів, йдемо до Сповіді і відчуваємо, як у Бозі приходить прощення. У християнському аспекті, людина повинна дякувати Богові не тільки за усе земне, що Він дає, але й і за щось більше. Бо вона покликана жити у вічному житті, яке нас не чекає десь і колись. Вічне життя вже розпочинається через життя у Бозі і діткнення до Святого Духа. Воно є реальним уже тепер. Тому Зіслання Святого Духа – це момент, коли людина починає жити у близькості із Богом.

- Понеділок після Зіслання є, власне, днем Святого Духа. Переконана, ця особа Божа є найбільш загадковою і складною для людського сприйняття. Яке його значення у християнському житті?

- Завжди у Христовій Церкві у дні після великих свят вшановують осіб, які були найбільш дотичним до них. Наприклад, після Різдва ГНІХ, святкували Собор Пресвятої Богородиці, після Богоявлення – святкують пам’ять Святого Йоана Хрестителя.

Знаємо, що Бог є у трьох особах. І коли ми говоримо, про котрусь із цих Божих осіб, то усі інші присутні також у повноті. У Старому Заповіті були присутні Божі особи Отця і Духа Святого. У Новому – описується час, коли жив Ісус Христос на землі, тобто Бог-Син.

Дух Святий надихає силою, яка дає буття усьому людству. Так, ми є певні щодо свого життя, але свідомі, що фундатором усього цього є Дух Святий. Людина живе і саме Дух дає їй життя. Після Зіслання, Дух Святий провадить людство далі. Реально ми би могли доторкнутися тілесно до Ісуса, бо Він був фізично присутній на землі. На іконах заборонялося зображати Бога-Отця. Проте, Його часто зображають у вигляді старця, тому можемо його споглядати дещо образно. Духа Святого зображають у вигляді голуба. Пізнання Бога приходить через особливі стосунки із Ним: через особисту молитву, Святі Тайни. Саме тоді приходить особисте пізнання Його. Іншого шляху не існує.

- В Україні цими днями традиційно святкуватимуть Зелені свята. Усі храми та оселі прикрашають у запашну зелень. На ваш погляд, що символізує така зелень?

- Як бачимо, це ще старозавітня традиція. Вибраний народ з нагоди цього дня вдячності Богові за урожай прикрашав свої помешкання зеленню. У Новому Заповіті це свято набуває глибшого аспекту. Зелень – це те, що росте і живе. Дух Святий – той, який дає буття усьому. Для нас зелень символізує життя в Бозі. Бо, коли ми чинимо гріх, то відчуваємо, як помираємо. А коли йдемо до сповіді, то доторкаємося до Бога-Духа Святого і оживаємо. Зелень – символ Божого життя.

Розмовляла Руслана Ткаченко