Йоаким та Анна, свв. батьки Пресвятої Діви Марії
  • Чтв, 25/07/2013 - 23:59

Жодне джерело Біблії, включаючи пророчі об’явлення про Месію і Його життя, не наводить ніяких даних про батьків Богородиці Діви. Зате апокрифічне «Протоєвангеліє Якова» (150 р.н.е.), «Євангеліє псевдо-Матея» (VI ст.) і «Книга Різдва Марії» (VIII ст.) впевнено говорять про Йоакима, старця, який жив із дружиною Анною неподалік Овечих воріт Єрусалима, і священики не хотіли приймати його жертви, бо подружжя було бездітне, а отже – «Бог їх не благословив» і їхньої жертви не хоче. (Видно, не тільки в наші часи була звичка приписувати Богові те, що сам бачиш.)

Як насправді звали батьків Діви Богородиці – невідомо, але факт, що вони існували. Єврейське «Анна» означає «благодать»; цілком годяще ім’я для матері Богородиці й бабусі Спасителя. Без благодаті не буде народження Христа в душах. Тлумачення імені «Йоаким» означає «приготування для Господа». Теж виразний символ. Можливо, це є його «другим іменням», подібно як Симон-Петро або Тома-Близнюк, і стало його ім’ям у згаданому символічному сенсі, натомість від народження він міг мати ім’я Елі. За такого підходу ми б мали певне логічне пояснення того факту, що родовід Христа Господа наведений у Євангеліях у двох версіях. Матей на початку свого Євангелія викладає родовід св.Йосифа Обручника, тоді як Лука (пов’язуючи родовід зі св.Йосифом, бо Ісус не міг бути зачатий позашлюбно) говорить про предків Марії, яка для нього була важливіша у питанні народження Сина Божого.

Хоч би як насправді звали батьків Діви, обраниці Бога, і хоч би де вони реально жили, – найважливіше те, що Церква від початків наголошує на важливості сім’ї та повної родини. Щоб усе було правильно й історія не збочувала зі шляху, в кожної дитини має бути сім’я, і вона повинна складатися з мами й тата. Важливість цього аспекту в християнській духовності виразно показує той факт, що культ батьків Пріснодіви Марії розвивався мірою того, як розвивався Її культ. Уже в IV ст. в Єрусалимі обік колишнього озерця Витсаїди існувала церковця святих Йоакима й Анни (стоїть і понині). Проповіді про них виголошували такі видатні діячі східного християнства, як Єпіфаній, Софроній, Йоан Дамаскин, св.Герман (патріарх Константинополя), Андрій Крітський, св.Тарасій (також Константинопольський патріарх).

Особливою пошаною християнська традиція огортала св.Анну. Це ім’я було надзвичайно популярне (і саме завдяки їй воно стало жіночим – у юдеїв це однаковою мірою було чоловіче та жіноче ім’я). На честь св.Анни постало п’ять жіночих монаших орденів. Чимало храмів у Європі носять її ім’я; у Польщі найвідомішою є Гора св.Анни (поблизу Ополя). Тамтешня статуя св.Анни настільки славлена і люблена народом, що 1910 року її навіть коронували папськими коронами. Літургійне вшанування св.Анни впровадив 710 р. на Сході імператор Юстиніан ІІ. Спомин батька й матері Діви Марії відзначався то разом, то осібно. На Заході він був прийнятий досить пізно (у Х ст.). До рангу загальноцерковного свята його підніс Папа Юлій ІІ аж 1522 року, призначаючи на 20 березня. Незабаром, 1568 року, Папа Павло V скасував свято, підкреслюючи, що для нього немає ніяких підстав у Святому Письмі. Але «під тиском громадськості», яка цілком серйозно вказувала на те, що в Діви Марії обов’язково мали бути батьки, навіть якщо про це не написано, і не варто дотримуватися букви Писання аж до виходження за рамки здорового глузду, – 1584 року Папа Григорій ХІІІ повернув це свято. Спомин св.Анни був 26 липня, св.Йоакима – 16 серпня, а літургійна реформа 1969 року об’єднала їх в одну дату. (CREDO)

 

Йоаким як чоловік св. Анни і батько Богоматері Марії зустрічається вперше в апокрифічному протоєвангелії від Якова (бл. 150 р.) і в зв'язку з цим у псевдоєвангелії від Матея (Liber de irtu beatae Mariae Virginis, приблизно V ст.), і в Євангелії про Різдво Марії (приблизно VI ст.). Згідно з цією легендою, він походив з Sepphoris в Галілеї (древньоєвр. Zippori, араб. Saffurie, 5 км на північ від Назарету) і жив пізніше з Анною в Єрусалимі, згідно з Іваном Дамаскином, біля Овечих (або Золотих) воріт.

Священики через його бездітність відкидали дари, які Йоаким хотів принести у храм в жертву Богові. Після 20-річного шлюбу ангел сповістив йому про народження дитини (як у псевдо-Матея), що з'явиться на світ в Назареті (так в Євангелії про народження Марії). На противагу цьому церква Марії в Єрусалимі дотримується давньої легенди, яка говорить, що Марія народилася на тому місці, на якому стоїть церква, і жила там і там же померла. Ця легенда з протоєвангелія Якова була на Заході вельми поширена, проте її спростовували Августин та Інокентій I. Яків Ворагинський цей матеріал включив у свою "Золоту легенду".

Зображувався, несучи на руках свою дитину Марію і кошик з двома голубами, призначеними в жертву
Покровитель подружжя, торговців полотном, столярів. День пам'яті 26 липня.

 

Ім'я і легендарне життя Анни стали відомими  вже завдяки Протоєвангелію Якова (бл. 150 р.).

Зображувалася Анна, яка тлумачить своій юній дочці Св. Писання. Анна з немовлям Ісусом на руках або на колінах, поруч сидить або стоїть Марія. "Анна втрьох".

Покровителька Бретані (західна Франція), щасливого одруження, подружнього життя, матерів, вдів, бідняків, робітниць, гірників, слуг, токарів, ювелірів, домашніх господарок, мельників, човнярів, канатників, булочників, ткачів.

Джерело: http://catholicencyclopedia.in.ua

Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць