Святитель Юліан, єпископ Кеноманійський, був висвячений на єпископа апостолом Петром. Існує припущення, що він − одна особа з Симоном прокаженим (Мк. 14, 3), в Хрещенні отримав ім'я Юліан. Апостол Петро послав святого Юліана проповідувати Євангеліє в Галлію. Він прибув в Кеноманію (район річки По на півночі нинішньої Італії) і оселився за містом (ймовірно, Кремона) в малій хатині, і почав свою проповідь серед язичників. Ідолопоклонники спочатку слухали його з недовірою, але проповідь святого супроводжувалася великими чудами.

Святитель Юліан молитвою зцілював хвороби. Поступово до нього стали стікатися численні натовпи людей, які просили допомоги. Зцілюючи тілесні недуги, святий Юліан зціляв і душі, просвіщаючи тих, хто приходили до нього, світлом Христової віри. Щоб втамувати спрагу численних відвідувачів, святий Юліан, помолившись Господу, встромив свій жезл в землю і вивів з сухого місця джерело води. Це диво навернуло до християнства багатьох язичників.

Одного разу святителя викликав до себе місцевий князь. Біля воріт княжого житла сидів сліпий, якого святий Юліан пошкодував і, помолившись, дарував йому зір. Назустріч святителю вийшов князь і, дізнавшись про чудо, яке щойно відбулося, припав до ніг єпископа, просячи про Хрещення. Оголосивши князя і його сімейство, святий Юліан призначив їм триденний піст, а потім вчинив над ними таїнство Хрещення. За прикладом князя, до Христа навернулося і більшість його підданих. Князь пожертвував єпископу свій будинок для влаштування в ньому храму і забезпечив церкву всіма засобами.

Святий Юліан старанно піклувався про духовну освіту своєї пастви і, як і раніше, зціляв хворих. Глибоко співчуваючи горю батьків, святитель своєю молитвою просив у Бога повернення їхніх померлих дітей до життя. Святий єпископ Юліан довго залишався на своєму престолі, вказуючи пастві шлях до Неба. Святитель помер глибоким старцем. До кінця днів своїх благовістив він про Христа і абсолютно винищив ідолопоклонство в країні Кеноманійській.

Джерело: http://catholicencyclopedia.in.ua