«Тоталітарний режим, на жаль, досі не знищений. Він відродився, озброївся і знову нищить наш народ. Не маймо ілюзій, якщо він прийде сюди, нас чекатиме дуже лиха доля. Тому молімося за наших воїнів, які бережуть наш спокій і захищають наші життя ціною своєї самопожертви», – зазначив Олег Турій під час публічної лекції в Архикатедральному Соборі Святого Юрія у Львові.

Захід, присвячений трагічним сторінкам в історії Української Греко-Католицької Церкви — Львівському псевдособору 1946 року, відбувся 12 березня в архикатедральному соборі св. Юра. З нагоди сумних роковин цієї події, історик, директор Інституту історії Церкви та проректор УКУ Олег Турій прочитав лекцію про те, як радянська влада провела спецоперацію з «ліквідації унії» та чому УГКЦ опинилася у підпіллі.

«77 років тому, 8-10 березня саме тут, у цьому соборі, на очах у багатьох людей відбувався один із найжорстокіших злочинів тоталітарного радянського режиму, зафіксований на кіноплівку і згодом розтиражований по цілому світу. У ці дні Українську Греко-Католицьку Церкву, яка роками існувала на цих землях, несла світло Христової віри, пробуджувала національний дух і сприяла відродженню українського народу, було насильним чином возз’єднано з підконтрольною режимові Російською Православною Церквою», – каже Олег Турій.

Історик пояснив, чому Українська Греко-Католицька Церква вважалася ворожою радянській владі:

«Слово “українська” у назві вказує на те, що ця Церква була пов’язана зі своїм народом. Вона не була частиною державної машини, прислужницею уряду, царя тощо. Це була Церква народу, яка жила його бідами, турботами, але і підносила його духовно, розвивала національно».

З огляду на цю обставину сталінське «возз‘єднання» було прямим продовженням і наслідуванням імперської антиунійної політики царату.

Олег Турій наголосив також на зв’язку УГКЦ із Вселенською Церквою:

«Пригадаймо, що в анкетах, які мав заповнити кожен радянський громадянин для прийому на роботу, було питання: “Чи є у Вас родичі за кордоном?”. Уявіть собі, якою ненависною була для режиму ціла Церква, яка мала багато мільйонів таких “родичів”».

Додамо, що до річниці Львівського псевдособору в соборі св. Юра було також представлено банерну виставку «Нічого таємного, що б не стало явним», яку підготував Інститут історії Церкви УКУ на основі нововідкритих архівних матеріалів колишніх радянських репресивних органів та живих свідчень очевидців.