Дорогі брати і сестри, доброго дня!

У «Символі віри», в якому ми щонеділі визнаємо нашу віру, ми кажемо: «Сповідую одне хрищення на відпущення гріхів». Це єдине чітке посилання на таїнство у «Символі віри». В ньому йдеться лише про хрищення. Звичайно, хрищення є «дверима» віри і християнського життя. Воскреслий Ісус дав апостолам наступну вказівку: «Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангелію всякому творінню. Хто увірує й охриститься, той буде спасенний» (Мк. 16,15-16). Місією Церкви є євангелізація і відпущення гріхів через таїнство хрищення. Вернімося, однак, до слів «Символу віри». Це формулювання можна поділити на три пункти: «сповідую», «одне хрищення», «на відпущення гріхів».

1. «Сповідую». Що це означає? Цей урочистий термін вказує на велике значення того, про що ми говоримо, тобто хрищення. Звичайно, висловлюючи ці слова, ми підтверджуємо нашу правдиву ідентичність як дітей Божих. Хрищення є в певному значенні особистим доказом християнина, свідоцтвом про народження. Це свідоцтво про народження в Церкві. Ви усі знаєте день свого народження. Святкуємо уродини. Та я хотів би поставити запитання, яке вже ставив раніше: Хто з вас пам’ятає, якого дня його охристили? Підніміть руки! Небагато. Не питаю єпископів, щоб не соромити їх! Але сьогодні, коли повернетесь додому запитайте: в який день мене охристили? Це другі уродини! Перші уродини – це річниця народження до життя, а річниця хрищення – це річниця народження для Церкви. Чи зробите це? Це домашнє завдання: пошукати, коли мене охристили і подякувати Богові, що відкрив мені двері до Своєї Церкви в той день, коли я прийняв хрищення. Зробімо це сьогодні. Разом із хрищенням пов’язана наша віра у відпущення гріхів. Таїнство Покаяння, чи Сповідь, є по суті наче «другим хрищенням», яке завжди відноситься до першого, щоб його зміцнити і відновити. В цьому значенні день нашого хрищення є вихідною точкою дуже красивого шляху навернення, шляху до Бога, що триває усе життя і який неустанно підтримує таїнство покаяння. Подумайте також над тим, що коли ідемо висповідатись з наших слабкостей, з наших гріхів, то йдемо просити Ісуса про прощення, але ідемо також, щоб відновити таїнство св. Хрищення через це прощення. Це чудово, наче після кожної сповіді святкувати день св. Хрищення. Саме тому сповідь не є засіданням в якомусь залі тортур, вона є святом, відзначенням дня нашого хрищення. Сповідь є призначена для охрищених! Для того, щоб підтримувати в чистоті білі шати нашої християнської гідності!

2. Другий елемент: «одне хрищення». Цей вираз нагадує слова св. Павла: «Один Господь, одна віра, одне хрищення» (Еф. 4, 5). Слово хрищення дослівно означає «занурення», і дійсно це таїнство є правдивим духовним зануренням в смерть Христа, з якої ми воскресаємо разом з Ним як нові створіння (пор. Ді. 6,4). Це обмиття відроджуюче і просвітлююче. Відроджуюче, бо виконує те народження з води і з Духа, без якого ніхто не може увійти до Царства Небесного (пор. Ів.3,5). Просвітлююче, бо через хрищення людська особа сповнюється ласкою Христа, «істинним світлом, яке просвічує кожну людину» (Ів .1,9) і розпорошує темряву гріха. Саме тому в обряді хрищення батьки приймають запалену свічку, щоб вказати на це просвітлення. Хрищення просвітлює нас всередині світлом Ісуса. Силою цього дару охрищена особа є покликана до того, щоб самій стати «світлом» для братів, світлом віри, яку отримала, особливо для тих, хто є в темряві і не бачить жодних проблисків світла на горизонті свого життя.

Спробуймо поставити собі запитання: чи хрищення є для мене фактом з минулого, датою, яку сьогодні будете шукати, чи живою реальністю, яка стосується мого теперішнього, кожної хвилини? Чи відчуваєш себе сильним силою, отриманою від Христа, через Його кров, Його воскресіння, чи, можливо, почуваєшся пригніченим, безсильним? Але хрищення дає силу. Чи з хрищенням відчуваєш себе трохи просвітленим тим світлом, що походить від Христа? Чи є ти чоловіком або жінкою світла? Чи, можливо, ти є чоловіком або жінкою в темряві, без Ісусового світла? Роздумайте над цим. Приймати ласку хрищення, яка є даром, і ставати світлом, світлом для усіх.

3. На завершення коротка згадка про третій елемент: «на відпущення гріхів». В таїнстві хрищення відпускаються усі гріхи, первородний гріх і усі особисті гріхи, а також усі кари за гріхи. Разом із хрищенням відкриваються двері до істинної новизни життя, яку не пригноблює тягар негативного минулого, але яка вже відчуває красу і добро Небесного Царства. Йдеться про потужне втручання Божого Милосердя в наше життя, щоб нас спасти. Але це спасительне втручання не забирає в нашої людської природи її слабкості. Ми усі слабкі, і всі ми є грішниками. Це не забирає у нас відповідальності просити прощення кожного разу, коли помилимося! Це дуже чудово. Людина не може прийняти хрищення два, три чи чотири рази, але може багато разів іти до сповіді, відновлюючи ласку хрищення. Цей процес схожий на те, як заново прийняти хрищення. Господь Ісус є настільки добрий, що ніколи не перестане нам прощати і уділяти нам Своє прощення.

Добре це запамʼятайте: хрищення відкриває нам двері до Церкви. Пошукайте дату свого хрищення. Але також запамʼятайте, що коли двері потрохи зачиняються через наші слабкості, наші гріхи, то сповідь відчиняє їх наново, оскільки вона є наче «другим хрищенням», в якому нам усе прощається і ми стаємо просвітлені, щоб іти вперед зі світлом Господа. Йдімо радісно вперед, оскільки ми маємо проживати своє життя з радістю Ісуса Христа, яка є ласкою Господа. Дякую.

На завершення аудієнції Святіший Отець закликав покласти край насиллю в Сирії та закликав допомагати жертвам катастрофічного тайфуну на Філіппінах:

«З великим сумом я дізнався, що два дні тому в Дамаску мінометним обстрілом було вбито кілька дітей, що повертались зі школи, і водія автобуса. Інші діти отримали поранення. Нехай такі трагедії більше не трапляються! Молімося інтенсивно. В цих днях молимося і зʼєднуємо зусилля, щоб допомогти нашим братам і сестрам на Філіппінах, яких заторкнув тайфун. Це справжня війна, яку ми повинні вести – за життя, але в жодному разі не заради того, щоб когось вбити!»

Джерело: http://popefrancis.org.ua