Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Після роздумів над мудрістю, як першим з семи дарів Святого Духа, сьогодні я хотів би звернути увагу на другий дар – дар розуму. Тут не йдеться про людську освіченість, інтелектуальні здібності, якими ми можемо бути обдаровані більшою чи меншою мірою. Натомість це ласка, яку може надихати лише Святий Дух, що розбуджує в християнині здатність вийти поза зовнішній аспект реальності і пізнати глибину думки Бога та Його плану спасіння.

Апостол Павло, звертаючись до спільноти в Коринті, добре описує ефекти цього дару: – це означає, що в нас чинить цей дар розуму – і Павло каже: «Око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять. Нам же Бог об’явив Духом» (І Кор. 2,9-10). Звичайно, що це не означає, що християнин може зрозуміти усе і мати повноту знання Божого плану: усе це і надалі очікує  на те, щоб бути об’явленим у всій своїй ясності, коли ми опинимося перед Божим обличчям і дійсно будемо єдині з Ним. Однак, як передбачає саме це слово, інтелект дає право на «intus legere», на «поглиблене читання». Завдяки цьому дару ми розуміємо речі так, як їх розуміє Бог, з Божим інтелектом. Можна сприймати дану ситуацію з людським інтелектом, розсудливістю, і це правильно.  Але поглиблене розуміння даної ситуації, так як її розуміє Бог, є результатом цього дару. Ісус захотів зіслати нам Святого Духа, щоб ми мали цей дар, щоб ми усі могли сприймати речі так, як їх сприймає Бог, з Божим інтелектом. Це чудовий дар, що Бог нас ним обдарував! Дар Святого Духа вводить нас у знайомство з Богом і робить нас учасниками плану любові, який Він має щодо нас.

Тому очевидним є те, що дар мудрості тісно пов’язаний з вірою. Коли Святий Дух проживає у наших серцях і просвічує наші думки, то дозволяє нам зростати з дня на день в розумінні того, що Господь сказав і вчинив. Сам Ісус сказав учням: «Пошлю вам Святого Духа, Котрий дасть вам зрозуміти усе, чого Я навчав вас». Зрозуміти навчання Ісуса, Його Слово, Євангеліє, зрозуміти Слово Боже. Хтось може читати Євангеліє і щось з нього зрозуміти. Однак коли читаємо Євангеліє із вищезгаданим даром розуму, то можемо зрозуміти глибину слів Бога. Це великий дар, великий дар, про який усі ми маємо просити і то просити разом: «Господи, дай нам дар розуму!»

В Євангелії св. Луки знаходимо подію, яка дуже добре виражає глибину і силу цього дару. Двоє учнів, котрі були свідками смерті Ісуса на хресті і поховання в гробі, розчаровані і сумні вийшли з Єрусалиму і повертались до свого села, що називалось Емаус. Коли вони були в дорозі до них приєднався воскреслий Ісус і почав з ними розмовляти, однак їх очі, закриті смутком і розпачем, не змогли Його впізнати. Ісус йшов з ними, але вони були настільки засмучені, що не впізнали Його. Але коли Господь пояснив їм Писання, щоб вони зрозуміли, що Він мусів терпіти і померти, а потім воскреснути, їх розуми відкрились, і їх серцях знову запалала надія (пор. Лк. 24, 13- 27). Саме це чинить в нас Святий Дух. Він відкриває наш розум, відкриває нас, щоб ми краще розуміли Божі і людські справи, ситуації, усе.

Наскільки ж важливим для нашого християнського життя є дар розуму! Просімо Господа, щоб дарував усім нам його, щоб ми розуміли так, як розуміє Він те, що відбувається, а особливо розуміли Слово Боже в Євангелії. Дякую.

Джерело: http://popefrancis.org.ua