Загальна аудієнція з Папою Франциском 4.12.2013 р.: Віра у воскресіння тіла (повний текст)
  • Срд, 04/12/2013 - 21:16

Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Сьогодні я повертаюсь до твердження «вірю у воскресіння тіла». Йдеться про непросту істину, неочевидну, оскільки, будучи зануреними в цьому світі,нелегко зрозуміти майбутні реалії. Але нас просвічує Євангеліє: наше воскресіння є тісно пов’язане із воскресінням Ісуса. Той факт, що Він воскрес є доказом того, що існує воскресіння мертвих. Я хотів би представити певні аспекти, що стосуються відносин між Воскресінням Христа і нашим воскресінням. Він воскрес, а оскільки Він воскрес із мертвих, то і ми воскреснемо.

1. Насамперед, саме Священне Писання вміщує шлях до повноти віри у воскресіння мертвих. Вона виражається через віру у Бога Творця цілої людини – душі і тіла, і через віру у Бога Визволителя, Бога, Який вірний завітові зі Своїм народом. Пророк Езекиїл у одному із видінь бачить могили померлих, які знову відкриваються, а висохлі кості повертаються до життя через зіслання животворящого духа. Це видіння висловлює надію на майбутнє «воскресіння Ізраїля», тобто відродження переможеного та приниженого народу (пор. Ез. 37, 1- 14).

В Новому Завіті Ісус приводить це об’явлення до повноти і пов’язує віру у воскресіння зі своєю особою і каже: «Я – воскресіння і життя» (Ів. 11,25). Звичайно, що власне Господь Ісус воскресить останнього дня тих, які увірували в Нього. Ісус прийшов до нас, став людиною, як ми, в усьому, крім гріха, і, таким чином, Він узяв нас з Собою на дорогу повернення до Отця. Він, Утіловлене Слово, Котрий за нас помер і воскрес, дає своїм учням Святого Духа, як заставу повної спільності у Своєму славному Царстві, на яке очікуємо, чуваючи. Це очікування є джерелом і приводом для нашої надії: надія, яка стає світлом тоді, коли її збагачувати і берегти, щоб просвітлювати нашу особисту історію і історію нашої спільноти. Завжди пам’ятаймо про це: ми є учнями Того, котрий прийшов, приходить щодня та прийде наприкінці. І якщо зможемо якомога більше усвідомлювати цю дійсність, то щоденність втомлюватиме нас менше, ми менше будемо в’язнями проминаючого, та готовішими з милосердним серцем поступати вперед дорогою спасіння.

2. Інший аспект: що означає воскресіння? – Воскресіння кожного з нас. Воно відбудеться в останній день, в кінці світу, силою Всемогутнього Бога, Котрий поверне життя нашому тілу, поєднуючи його з душею силою воскресіння Ісуса. І це –  фундаментальне пояснення: Тому що воскрес Ісус, воскреснемо і ми. Маємо надію на воскресіння, бо Він відкрив нам двері до цього воскресіння. Ця переміна, це перетворення нашого тіла готується в цьому житті через наші відносини з Ісусом, в таїнствах, особливо у Євхаристії. Ми, котрі в цьому житті живилися Його Тілом і Кров’ю, воскреснемо так, як і Він, з Ним і через Нього. Так само як Ісус воскрес зі Своїм тілом, але не повернувся до земного життя, так само й ми воскреснемо з нашими тілами, які будуть переображені у прославлені тіла. Це не є жоден обман.  Це правда. Віримо, що Ісус воскрес, що зараз Він живий. Але чи вірите, що Ісус є зараз тут присутній, живий? – Мабуть ні? Вірите, чи ні? І якщо Ісус живий невже ви думаєте, що Він залишить нас помирати і ніколи не воскреснути? Ні! Він чекає на нас. І тому що Він воскрес, силою Його воскресіння воскресить і нас усіх!

3. Що більше, вже в цьому житті ми беремо участь у Воскресіння Христа. Так як правдою є те, що Ісус воскресить нас в кінці часів, так само є правдою й те, що під певним аспектом ми з Ним уже воскресли. Вже в цю мить розпочинається вічне життя. Воно розпочинається впродовж усього життя аж до миті остаточного воскресіння. Звичайно, що через хрест ми є включені у смерть і воскресіння Христа і беремо участь у новому житті, тобто в Його житті. Тому, очікуючи останнього дня, ми вже у собі самих маємо зерно воскресіння, який випереджує повне воскресіння, яке отримаємо у спадщину. А тому тіло кожного з нас є відлунням вічності, а тому його слід завжди шанувати, а особливо слід шанувати і любити життя тих, які страждають, щоб вони відчули близькість Божого Царства, тих умов вічного життя, до якого прямуємо. Ця думка додає нам надії. Ми – на дорозі до воскресіння. Це – наша радість, що одного дня зустрінемо Ісуса і усіх разом, не тут на площі, але в іншому місці, і це – наше призначення.

Джерело: http://popefrancis.org.ua