Завершення Року віри у центрі Львова. Відео
  • Нед, 27/10/2013 - 23:37

27 жовтня на площі перед Львівським театром опери та балету ім. С. Крушельницької (пр. Свободи) відбувся урочистий захід «Світло віри» з нагоди завершення Року віри у Львівській архиєпархії.
 
Під час акції Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, поблагословив мешканців Львова та передав зібраній спільноті запалену свічку як символ віри. Також ієрарх очолив Молебень до Христа Чоловіколюбця, за участю духовенства та громади міста. У молитовних проханнях Богослуження йшлося про особливу опіку Христа над Львовом та про заступництво за його мешканців.
 
Звертаючись до громади міста Митрополит Львівський вказав на основи віри у Старому і Новому Завітах, наголошуючи, що віра в Бога – це надзвичайно могутня сила. «Коли Авраам почув голос Бога, який закликав його йти у невідомому напрямку (пор. Бут 13,2), залишив землю, житло, рідних та богів (пор. ІН 24,2), яким служив. Повірив правдивому Богу й пішов за його покликом, маючи 75 років», ─ зазначив Митрополит. «Віра в Бога – могутня сила! – Продовжив своє слово владика Ігор. ─ Завдяки вірі кровоточивої жінки Ісус Христос оздоровив її (пор. Мт 9,22; Мр 5,34; Лк 8,48), Христос зцілив дочку жінки хананейки, хвалячи її віру (пор. Мт 15,28), через віру сліпого чоловіка Ісус вчинив зрячими його очі (пор. Мр 10,52; Лк 18,42)» - сказав проповідник, навівши приклади віри в Новому Завіті.

 

«Віра – великий Божий дар, який необхідно прийняти й розвивати у собі!», ─ підсумував ієрарх. Насамкінець проповідник закликав до життя у вірі в Бога: «Звертаймо велику увагу на життя вірою, щоб дозволити Богові освятити й спасти наші душі!  Часто й щиро повторяймо молитву із батьком хворого  сина, який перебував в ногах у Господа: «…Вірю, поможи моєму невірству!» (Мр 9,24)
 
По завершенні Богослуження усі присутні спільно промовили «Символ віри» та виконали «Боже, Великий, Єдиний».
 
Додамо, що в рамках заходу «Світло віри» також відбувся конкурс дитячих малюнків та культурно-мистецька програма.
 
Довідка:
 
Рік віри на загальнокатолицькому рівні розпочався 11 жовтня 2012 р. Цього дня Папа Бенедикт XVI його урочисто відкрив. Ця ініціатива є надзвичайно важливою подією, адже виходить назустріч вимогам нашого часу, нашого світу, в якому Господь Бог знаходить мало місця не тільки в людських серцях, але й у житті суспільства.
Пригадуємо, що Синод Єпископів УГКЦ, який відбувся 9- 16 вересня 2013 р. у м. Вінніпезі (Канада), відгукнувшись на ініціативу Вселенського Архиєрея, проголосив 2013 рік в УГКЦ Роком віри та створив оргкомітет, котрий повинен запланувати відповідні духовні заходи на загальноцерковному рівні в контексті Ювілею 1025-ліття Хрещення Русі-України, - йдеться у Комунікаті Синоду Єпископів 2012 р.
Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, під час урочистої Архиєрейської Божественної Літургії у відреставрованому соборі Святої Софії в Римі, що була відправлена в неділю, 14 жовтня 2012 року, урочисто відкрив Рік віри в УГКЦ.
У Львівській архиєпархії Рік віри завершився євангелізаційно-просвітницьким заходом «Світло віри».

 

 

Слово Митрополита Львівського на завершення Року Віри у Львівській архиєпархії

Всесвітлі, преподобні та всечесні отці, преподобні, сестри й брати, достойні та любі миряни нашої Архиєпархії!

Гарно та приємно на душі те, що ми можемо ділитися досвідом святої віри. Нам відомі правди віри, яких нас навчає свята Церква. Ми щасливі через  те, що знаємо про нашого Творця неба і землі, Господа Бога, який вічно перебуває в трьох Особах: Отець, Син і Святий Дух. Правди віри звертають нашу увагу на те, що кожна людина посідає безсмертну душу, помирає тіло, душа ніколи й для того, щоби отримати спасіння необхідна Божа ласка чи сила. Людина своїми зусиллями та стараннями не може врятуватися, їй необхідно співпрацювати із Божими дарами та користати із святих Тайн, які нам залишив Ісус Христос. А Господь завжди щедрий, кожній особі пропонує духовну силу, щоб освятити та спасти її душу. Бог – любов, любить нас безконечною любов’ю, бо «… послав свого Сина як очищення за наші гріхи» (1Ів 4,10). Небесний Отець не міг чогось більшого вчинити для людини, тому віддав свого улюбленого Сина, який помер на хресті ради нашого спасіння.

Великим учителем віри у Старому Заповіті постає простий, але могутній у цьому ділі патріарх Авраам. Людина, яка цілковито довірила себе у руки Богові. Він був спадкоємцем у простій лінії від Сима, сина Ноя. Цей, глибоко віруючий чоловік, народився більше як тисячу років після Сима, якого Бог зберіг живим під час потопу на землі (пор. Бут 7,23-24). Авраам – виняткова особистість, який не мав чернечого чи вишколу із семінарії, однак, стояв дуже високо в духовному плані довіри до Бога. Коли Авраам почув голос Бога, який закликав його йти у невідомому напрямку (пор. Бут 13,2), залишив землю, житло, рідних та богів (пор. ІН 24,2), яким служив. Повірив правдивому Богу й пішов за його покликом, маючи 75 років. Пройшов крізь строгі випробування, бо, не маючи сина від  безплідної дружини Сари, повірив Божим обітницям і з Господнього благословення вона народила Ісаака.  Згодом, Господь бажав, щоб він приніс сина Ісаака у жертву і той, сповняв веління Боже (пор. Бут 22,10), але був зупинений голосом ангела, щоб не чинити цього. Авраам «… усупереч надії сподівався, що стане батьком багатьох народів…» (Рм 4,18) й Господні слова сповнилися на ньому.

Віра в Бога – могутня сила! Завдяки вірі кровоточивої жінки Ісус Христос оздоровив її (пор. Мт 9,22; Мр 5,34; Лк 8,48), Христос зцілив дочку жінки хананейки, хвалячи її віру (пор. Мт 15,28), через віру сліпого чоловіка Ісус вчинив зрячими його очі (пор. Мр 10,52; Лк 18,42), віра жінки спонукала Спасителя простити їй вчинені гріхи  (пор. Лк 7,50), брак віри учнів Христових не дозволяв ущухнути бурі на озері, звідси, Господь вчинив закиди своїм учням: «Сказав же їм: Де ваша віра?...» (Лк 8,25). Віра в Божу силу очистила чоловіка від страшної хвороби прокази (пор. Лк 17,19). Вірою в Ісуса Христа була оздоровлена крива людина святим апостолом Петром (пор. Ді 3,6-16). Святий апостол Яків закликає, щоб до віри додавати добрі вчинки, бо замало твердити про те, що я вірую, якщо бракує добрих діл, віра без добродушних дій не спасає, бо – мертва без гідних учинків (пор. Як 2,14). Вірні нашої Церкви показали велику стійкість у вірі протягом століть, а тривалі переслідування недавніх часів та заборона урядом вірити в Бога не зламали дух християн! Навпаки, ми отримали праведних та блаженних свідків віри, яких проголосив Святіший Отець, блаженний Івана-Павло ІІ-гий у 2001 році.

Колишній папа Венедикт ХVІ підкреслює, що «… віра без вчинків є немов дерево без плодів – ці дві чесноти виникають одна з одної» (Текст із сторінки http://uk.radiovaticana, сайту Радіо Ватикану). Наша віра та надія повинні бути насамперед на Бога, як стверджує святий апостол Петро (1Пт 1,21). Вірою в Бога ми перемагаємо грішний світ та усі його спокуси (пор. 1Ів 5,4). Святий апостол народів писав: «…Авраамові його віра зарахована як праведність» (Рм 4,9). Успішні християни з радістю беруть участь у слуханні слова Божого в церкві або самі зустрічають його у Святому Писанні, роздумуючи прочитаний текст, бо «… віра - від слухання, слухання ж - через слово Христове» (Рм 10,17). Ісус  Христос закликав народ: «… наблизилося Царство Боже: Покайтеся і віруйте в Євангелію» (Мр 1,15). Святий апостол Павло пригадував слухачам: «Щоб ваша віра була не в людській мудрості, а в Божій силі» (1Кр 2,5). Кожен день приближує нас до щасливої вічності, а наша віра з більшою силою зростає у воскреслого Христа, який покличе мертве людське тіло із землі до життя, щоб здійснилося проповідування Божого слова (пор. 1Кр 15,14). Апостол радів служінням Богу з віри, заохочував до цього інших пишучи: «Ми повинні завжди дякувати Богові за вас, брати, як належить, бо ваша віра дуже зростає, і множиться любов кожного з усіх вас одне до одного» (2Сол 1,3). Правдива й глибока віра в Бога – велика підстава до щасливого прийдешнього життя! Спаситель запевнював старшого синагоги, якого померла дочка: «… Не бійся, тільки віруй і буде врятована» (Лк 8,50; Мр 5,36). До сторожа у  темниці, який хотів покінчити своє життя самогубством, Павло та Сила сказали: «… Віруй у Господа Ісуса [Христа і] спасешся ти і твій дім» (Ді 16,31). Бо Господь спричинив  землетрус, від якого відчинилися двері в’язниці, щоб визволити своїх учнів. Папа  Франциск навчає: «У Матері Ісуса віра явила себе багатою на плоди, тож коли наше духовне життя плодоносить, то наповнює нас радістю, яка є найбільш чітким знаком величності віри» (Енцикліка Папа Франциска «Світло віри» п.58, «Lumen fidei»).

Папа Венедикт ХVІ навчав: «Через віру ми входимо у дружбу з Господом, через віру його дружба живе і культивується. Віра спонукує нас прийняти заповіді нашого Господа і Вчителя … Євангеліє має два призначення: розбуджувати віру, в цьому полягає євангелізація, і заохочувати до перетворення світу, згідно із Божим задумом, а це є християнським натхненням суспільного життя» (сайт української секції радіо Ватикану, 24-26 жовтня 2013). Нам необхідно бути свідками святого Євангелія, носіями духа Христа, наповняти свої серця любов’ю до наших ближніх, не зважаючи на їхнє ставлення до нас! Хай це святкове закінчення проголошеного «Року віри» Святою Столицею й підхоплене нашою Церквою, стане продовженням глибокого плекання віри у наших серцях й душах! Апостол стверджує: «Праведник з віри буде жити» (Рм 1,17).

Дякую вам, достойні сестри й брати, за гідне свідчення вашої віри й тривання у ній! Дякую вірним нашої Церкви минулих поколінь, дідусям й бабусям, нашим прабатькам за їхню стійкість у вірі в Бога й достойне передання її!  Здобуваймо праведність, живучи глибокою вірою! Віра – великий Божий дар, який необхідно прийняти й розвивати у собі! Звертаймо велику увагу на життя вірою, щоб дозволити Богові освятити й спасти наші душі!  Часто й щиро повторяймо молитву із батьком хворого  сина, який перебував в ногах у Господа: «…Вірю, поможи моєму невірству!» (Мр 9,24). Хай благословення Боже примножить нам віри!
 
+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ
 
27 жовтня 2013 р.Б. Площа перед Львівським оперним театром (м. Львів)

Джерело: www.ugcc.lviv.ua