Досить символічним актом стало те, що на Соборі, який акумулює основну масу своєї уваги на парафіяльному житті Церкви, організатори надали право доповідати одній із представниць мирянства. Саме так, першу доповідь присвячену розкриттю тематики про Боже Слово виголосила пані Тетяна Сосновська, яка є катехитом Недільної школи Христа-Учителя при луцькому василіанському монастирі.

У своїй доповіді п. Тетяна наголошувала на важливості не тільки пізнання та читання Слова Божого, але і особистого його пережиття. Ідеальним втіленням поставленого завдання для доповідача послужила особа пресвятої Богоматері. «Марія жила Божим Словом – Вона вірила в Нього, любила Його, надіялась на нього, Його зберігала, над Ним розважала» - зазначила пані Тетяна. Конститутивним елементом для доповідача послужили слова євангелиста Луки (2 гл.) про те, що Марія завдяки глибині власного смирення стала животом спаситель них слів свого Сина і Бога. Натомість для того, щоб представити наскільки тісно Боже Слово може бути інтегрованим у життя християнина пані Тетяна звернулася до слів папи Бенедикта XVI, який мовить: «В Божому Слові Марія, як у себе вдома, звідси Вона цілком природно виходить і сюди ж повертається . […] Слово Боже стає Її словом і Її слово народжується з Божого Слова». Розбудовуючи дану тематику пані Тетяна наголосила і на важливості катехитичної дияконії на парафії. Оскільки на думку доповідача саме катехиза є методом, який культивує ниву людських сердець для проростання зерн талантів та дарів насаджених  Божественним Сіячем. Варто зазначити, що ключові тези своєї доповіді пані Тетяна опирала на численних анотаціях до актів Вселенських Соборів, енцикліках Римського Апостольського престолу і вченні святих Католицької Церкви.

Наступним етапом поборового дійства стала праця в групах, кожну з яких очолював один з трьох протопресвітерів (Луцького деканату – о. Терентій Цапчук; Рівненського деканату – о. Євген Остапенко; Володимиро – Волинського деканату – о. Володимир Кметь). Саме завдяки даному формату праці, кожен з учасників мав можливість внести свої пропозиції для окреслення способів євангелізації у сьогоденні. Внаслідок спільних зусиль та інтенсивного обміну досвідом, кожна з груп накреслила свою візію інтеграції Божого Слова у особистий, парафіяльний та екзархальний виміри життя.