Зло не має ні першого, ні останнього слова. На молитві «Ангел Господній» з Папою Франциском 20 липня 2014
  • Втр, 22/07/2014 - 01:33

Євангельська терпеливість не є проявом байдужості до зла, але свідченням надії на кінцеву перемогу добра. На це, коментуючи євангельську притчу про пшеницю та кукіль, звернув увагу Папа Франциск у своєму повчанні, яке він виголосив перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 20 липня 2014 р., промовляючи з вікна робочого кабінету до десятків тисяч паломників, які заповнили площу Святого Петра у Ватикані.

За словами Святішого Отця, серед притч, тобто, коротких розповідей за допомогою яких Ісус звіщав Небесне Царство, деякі є досить складними, які годі відразу зрозуміти і які Спаситель Сам пояснює учням. Такою є притча про зерно і кукіль, яка стосується теми присутності зла у світі. У ній розповідається про те, що господар посіяв добре зерно, натомість, вночі прийшов ворог та посіяв на тому місці кукіль. Папа зауважив, що в єврейській мові це слово має той самий корінь, як й ім’я «Сатана» та вказує на поняття поділу. «Всі ми знаємо, – додав він, – що диявол є сіячем куколю: він завжди намагається поділити людей, родини, держави і народи». Коли бур’ян проріс, робітники хотіли виполоти його, але господар не дозволив, кажучи: «Щоб не трапилося так, що вириваючи кукіль, не вирвали разом з ним і пшеницю».

Ця притча, як зауважив далі Наступник святого Петра, дає нам подвійний урок. «Насамперед, – сказав він, – вона нам говорить, що зло, присутнє у світі, не походить від Бога, але від Його неприятеля Лукавого. Це цікаво: він приходить серед ночі сіяти кукіль, у темряві. Туди, де відсутнє світло, приходить він та сіє кукіль. Цей неприятель є хитрим: він посіяв зло серед добра, так що нам, людям, неможливо чітко їх розділити, але наприкінці це зможе зробити Бог».

Другим повчанням є протиставлення терпеливості господаря, тобто, Господа Бога, нетерпеливості слуг. «Ми, іноді, – вів далі Святіший Отець, – з великим поспіхом осуджуємо, сортуємо, ставлячи по одному боці добрих, а на іншому – злих. Пригадайте собі молитву гордого фарисея: “Дякую тобі, Боже, що я добрий, що не є таким як отой поганий”. Бог, натомість, вміє чекати. Він споглядає на ниву життя кожної людини з терпеливістю і милосердям: Він краще від нас бачить бруд і зло, але бачить також паростки добра і з довір’ям чекає, коли вони дозріють. Бог – терпеливий і вміє чекати».

За словами Папи, наставленням господаря є «надія, що ґрунтується на впевненості у тому, що зло не має першого і не матиме останнього слова». Навіть більше: завдяки цій терпеливій надії Господа Бога сам бур’ян, тобто «лихе серце, наповнене багатьма гріхами», врешті-решт може стати добрим зерном. «Але, увага: євангельська терпеливість не означає байдужості до зла, не можна плутати зло з добром! Перед обличчям куколю, присутнього у світі, Господній учень покликаний наслідувати Божу терпеливість, скріплювати надію, покладаючись на непохитну віру в кінцеву перемогу добра, тобто, Божу перемогу», – наголосив Святіший Отець.

«У дійсності, наприкінці зло буде усунене та знищене: коли прийде час жнив, тобто, суду, женці, за наказом господаря окремо, зберуть кукіль, щоб його спалити. У той день кінцевих жнив суддею буде Ісус, Який посіяв добре зерно у світі, Який Сам став “пшеничним зерном”, помер і воскрес», – підсумував Папа, зазначаючи, що наприкінці часів всі ми будемо суджені тією самою міркою: милосердя, яке ми проявили до ближніх, буде застосоване до нас. «Просімо у Пресвятої Богородиці, нашої Матері, щоб допомогла нам зростати у терпеливості і милосерді», – закликав Святіший Отець.