Безпосередньо після зустрічі з президентом Мекисики, представниками влади та дипломатичним корпусом, Папа Франциск від’їхав до катедрального храму. Хоч собор Успіння Пресвятої Богородиці,  спорудження якого почалось 1657-го року, а закічилось аж 1813-го, розташований тільки 800 метрів від Національного палацу, відкритий папамобіль пересувався дуже повільно, адже його оточували десятки тисяч мексиканців і Святіший Отець постійно зупинявся, щоб поблагословити дітей та хворих.

Мер Мехіко вручив Вселенському Архиєреєві ключі від міста. Разом з архиєпископом-митрополитом місцевої дієцезії, кардиналом Норберто Рівера Каррера та Апостольським Нунцієм під звуки гімну «Христос перемагає, Христос царює, Христос володіє», Святіший Отець увійшов до храму, де зібрались мексиканські єпископи. У Мексиці налічується 95 церковних територіально-адміністративні одиниць та 176 єпископів.

Протягом довшого часу Папа Франциск молився перед вівтарем Прощення, де знаходяться Найсвятіші Тайни та чудотворне чорне Розп’яття. Про нього розповідають, що у ХVІ сторіччі намагались отруїти священика, який служив у катедральному храмі. Знаючи, що після богослуження він завжди цілував хрест, що був розташований поза престолом, намазали його отрутою. Коли священик наблизився і поцілував хрест, розп’яття миттєво потемніло, а отцеві нічого не сталось.

Зустріч з мексиканськими єпископами розпочалась привітанням кардинала Норберто Р. Каррери та президента Єпископської Конференції кардинала Хосе А.Р. Ортеґи, які висловили величезну радість мексиканського народу з приводу приїзду Наступника святого Петра, що прибув як паломник милосердя й миру.

У зверненні до єпископу Мексики Вселенський Архиєрей заторкнув багато питань, розпочинаючи від зізнання, що він, покликаний на Єпископа Риму з далекого Півдня Латинської Америки, не міг не прибути до стіп Пресвятої Богородиці з Ґвадалупе.

Святіший Отець заохотив єпископів з доброзичливістю та пошаною схилятись над побожною душею люду, який їм повірений. А щоб її зрозуміти, вони самі мусять мати прозору душу, осяйне обличчя та чистий погляд, що  віддзеркалюючи турботу самого Бога.

Папа Франциск запросив єпископат бути поруч із народом, бути свідками Господа нашого Ісуса Христа, а не володарями.  Він ввірив їм молодь, пошану до тубильцівта їхніх культур, а також мігрантів. Окремий заклик Святішого Отця стосувався боротьби з наркоторгівлею, для чого потрібний серйозний та кваліфікований пастирський проект.

Після закінчення зустрічі з єпископатом Мексики, Папа проказав разом із ними молитву «Ангел Господній», підписав «Золоту книгу» катедрального храму та мав коротку зустріч з представниками організаційного комітету його Апостольської подорожі й представниками інших християнських конфесій.

Після відпочинку а Апостольській Нунціатурі, коли в Україні було вже після півночі, а за місцевим часом 16:00 година пополудні, Святіший Отець вирушив до найвідомішого і найбільш відвідуваного Марійського храму на землі Америки – до санктуарію Пресвятої Богородиці з Ґвадалупе.