Убитий під час Літургії, св. Станіслав із Кракова став улюбленим покровителем польського народу

11 квітня Католицька Церква вшановує пам’ять єпископа і мученика XI століття святого Станіслава Краківського, який загинув за віру від рук короля Болеслава II.

Канонізований у 1253 році, святий Станіслав є улюбленим покровителем польського народу. У своїй країні його пам’ять вшановують 8 травня, в день його смерті в 1079 році.

Папа Іван Павло ІІ, який до того, як став Папою, був архиєпископом Кракова на «Престолі святого Станіслава», часто віддавав йому данину поваги під час свого понтифікату. У листі до Польської Церкви 2003 року він згадав, як святий Станіслав «проголошував віру в Бога нашим предкам і започаткував у них… спасенну силу страстей і воскресіння Ісуса Христа».

«Він навчав морального порядку в сім’ї, заснованого на сакраментальному шлюбі. Він навчав морального порядку в державі, нагадуючи навіть королю, що він у своїх діях повинен пам’ятати про незмінний Закон Божий», – писав Іван Павло ІІ. Через святого Станіслава Бог навчив батьківщину папи-поляка поважати «закон Божий і справедливі права кожної людини».

Народжений біля Кракова в липні 1030 року, Станіслав Щепановський був сином Беліслава і Богни. Його батьки, представники шляхти, виявили велику ревність і милосердя у сповідуванні католицької віри. Їхній син деякий час навчався у своїй країні, а потім вивчав теологію та канонічне право в Парижі. Смерть батьків залишила йому великий спадок, який він роздав бідним.

Після священничих свячень о. Станіслав служив Церкві Кракова на різних душпастирських та адміністративних посадах. Після смерті керівника єпархії, єпископа Ламберта Зули, Станіслава було обрано його наступником у 1071 році. Він не хотів цієї посади, але підкорився наказу папи Олександра II прийняти її. Зробивши це, він виявився сміливим проповідником Євангелія.

Ця сміливість привела його до конфлікту з правителем Польщі, королем Болеславом II, який ставав сумно відомим своїм жорстоким і розпусним способом життя. Після серії суперечок щодо його скандальної поведінки та інших справ Станіслав не досяг успіху в своїх зусиллях реформувати короля.

Він відлучив правителя від церкви — той відповів лютим гнівом, посилаючи поплічників вбити єпископа. Коли вони не бажали або не могли цього зробити, Болеслав взяв справу у свої руки. Він підстеріг Станіслава і вдарив його мечем під час богослужіння.

Святого Станіслава незабаром проголосили мучеником, а Болеслав II втратив владу та залишив Польщу. У наступні роки повалений монарх, кажуть, жив у монастирі, розкаюючись у вбивстві, пише CNA.