Бібл

За оцінками, 100 мільйонів християн у світі не мають доступу до Біблії. Це підтверджує нещодавно опублікований «Список доступу до Біблії 2025» – дослідницький проєкт міжнародної ініціативи Bible Access Initiative. У звіті, який аналізує дані з 88 країн, йдеться про «сучасний голод» – не голод за їжею, а за Словом Божим.

«Сучасний голод все ще існує», – сказав Вібо Ніколай, ініціатор проєкта та дослідник Frontlines International, в інтерв’ю Premier Christian News. «Це не байдужість, а різні перешкоди, які заважають людям отримати доступ до Біблії. Багато хто ніколи не бачив Біблію своєю мовою, у бажаному форматі або за ціною, яку вони можуть собі дозволити». Про це повідомляє KAI.

Біблія не є універсальним стандартом

Дослідження розрізняє два виміри: правові та практичні обмеження, а також фактичну нестачу. У першій категорії Сомалі, Афганістан, Ємен, Північна Корея та Мавританія очолюють рейтинг – тут навіть володіння однією сторінкою Біблії може бути небезпечним для життя. «Необмежений доступ до Біблії абсолютно не є універсальним стандартом», – наголошує Кен Бітґуд, засновник Digital Bible Society (Товариства Цифрової Біблії).

В інших країнах проблема полягає не стільки у переслідуваннях, скільки в бідності. Згідно з дослідженням, найбільший дефіцит спостерігається в Демократичній Республіці Конго, Нігерії, Ефіопії, Індії та Китаї. У кожній із цих країн понад десять мільйонів християн чекають на власний примірник Святого Письма. «Люди, які приходять до віри, хочуть пізнати Христа, – пояснює Ніколай. – Але ж як можна поглибити віру або поділитися нею, якщо відсутнє Слово Боже?»

Друковані Біблії необхідні

Методологія «Списку доступу до Біблії» поєднує опитування, інтерв’ю з експертами та детальні соціально-економічні показники. Одинадцять показників відображають обмеження: від заборони імпорту та відсутності ліцензій на друк до дефіциту електроенергії та відсутності грамотності. Оцінка враховує як прямі заборони уряду (75%), так і непрямі соціально-економічні бар’єри (25%). «Результати показують, що рішення повинні бути адаптовані до кожної країни», – повідомляє портал Christian Daily.

«Не існує універсального рішення», – додає Яап ван Безуїен, який керував дослідженням. «Цифрові інструменти – це лише частина відповіді – для багатьох, особливо для бідних, тих, хто не має доступу до Інтернету, або тих, хто перебуває під наглядом, друковані Біблії й аудіокниги залишаються незамінними». У таких країнах, як Північна Корея чи Сомалі, навіть володіння біблійним віршем може бути злочином, що карається смертю. Навіть спільна молитва чи мовчазне читання там відбувається таємно – з ризиком ув’язненням, тортур або смерті. Однак у багатьох регіонах Африки та Азії перешкоди – відсутність друкарських верстатів, високі витрати на імпорт, корупція та недостатня інфраструктура – не менш нагальні. Навіть цифрові Біблії лише незначно вирішують проблему.

Заклик до молитви та дії

Таким чином, «Список доступу до Біблії» розрізняє «Список обмежень», який стосується державного контролю, та «Список дефіциту», який стосується дефіциту серед християн, які хотіли б мати Біблію, але не можуть її отримати. Проєкт був ініційований Open Doors International та Digital Bible Society, щоб надати Церквам та місійним організаціям достовірні дані для використання у своїй роботі. Серед партнерів – Bible League International, Frontlines International, Biblica та інші біблійні організації.

Дослідники сподіваються, що ці дані не лише підвищать обізнаність, а й мобілізують людей. «Ми сподіваємося, що цей список стане орієнтиром для християн у всьому світі, подібним до Глобального Індексу Переслідувань Open Doors, – говорить Ніколай. –Заклик до молитви – і до дії».

About The Author