Папа: Кожен охрищений покликаний бути каналом Божої любові для ближніх

Існує несумісність між розумінням влади згідно з критеріями світу та смиренним служінням, яким повинна відзначатися влада згідно з прикладом Ісуса, несумісність між амбіціями та наслідуванням Христа. Про це навчав Папа Франциск, коментуючи біблійні уривки, що були прочитані під час урочистої Святої Меси, яку він очолив у неділю, 18 жовтня 2015 р., з нагоди проголошення святими італійського священика о. Вінченцо Ґроссі, іспанської черниці с. Марії від Непорочного Зачаття і французької подружньої пари Луї та Марі-Зелі Мартен, батьків святої Терені від Дитятка Ісуса.

«Біблійні читання представляють нам сьогодні тему служіння та кличуть до наслідування Ісуса дорогою покори та хреста», – сказав Святіший Отець на початку проповіді, вказуючи на те, що уривок з Книги Ісаї представляє профіль Господнього Слуги, який «є експертом у стражданні», «веде до сповнення Божого задуму через мовчазну і покірну присутність та через своє терпіння». Ці пророцтва здійснилися в Ісусі, Який є отим «Господнім Слугою», в Його смерті та воскресінні.

А в уривку з Євангелії від Марка розповідалося про те, як мати апостолів Якова та Івана запобігала в Ісуса почесного становища для своїх синів. Їхні спонуки, за словами Папи, були «забруднені мріями світської самореалізації». Христос, натомість, запитуючи їх про те, чи вони готові «випити Його чашу», запевняє їм можливість «поєднатися з Його долею страждання, але не гарантуючи почесних місць». «Його відповідь, – зауважив Святіший Отець, – є запрошенням іти за Ним дорогою любові та служіння, відкидаючи світську спокусу шукати перших місць та командувати іншими».

Перед обличчям людей, які «домагаються влади й успіху» Ісус «вказує на служіння, як на спосіб виконання влади у християнській спільноті». Як приклад, Він подає Себе Самого: «Також і Син Чоловічий не прийшов у світ, що Йому служили, але щоб послужити та віддати Своє життя, як викуп за багатьох». Папа пояснив, що у старозавітній традиції Син Чоловічий – це той, хто отримав від Бога «силу, славу і царство». «Ісус, – додав він, – наповнює новим сенсом цей образ і уточнює, що Він має владу, як слуга, славу – як здатність до пониження, царську владу – як готовність до повного віддання Свого життя».

«Існує несумісність між способом розуміння влади згідно зі світськими критеріями та покірним смиренням, яким повинна позначатися влада згідно з навчанням і прикладом Ісуса, – сказав Святіший Отець. – Несумісність між амбіціями, кар’єризмом та наслідуванням Христа; несумісність між почестями, успіхом, славою, земними тріумфами та логікою розп’ятого Христа. Існує, натомість, сумісність між Ісусом, “експертом терміння” та нашими стражданнями».

На цю останню вказує святий Павло у Посланні до Євреїв, представляючи Христа, як первосвященика, Який розділив з нами наш людський стан у повноті, в усьому, крім гріха: «Бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам: він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха». «Кожен з нас, будучи охрищеним – підкреслив у цьому контексті Папа, – зі свого боку також бере участь у Христовому священстві: миряни – у загальному священстві, священики – у службовому». А це означає, що всі покликані бути «каналами Його любові та співчуття» для ближніх, особливо тих, які страждають.

Далі Наступник святого Петра згадав постаті канонізованих цього дня святих, зазначаючи, що «вони з надзвичайними покорою та любов’ю постійно служили ближнім, наслідуючи Вчителя». «Світле свідчення цих нових святих, – підсумував Папа, – спонукає нас бути витривалими на дорозі радісного служіння ближнім, уповаючи на Божу допомогу й на Материнський захист Марії. Вони сьогодні у небі чувають над нами та підтримують нас своїм могутнім заступництвом».